Карстовий міст. 2,5 км під"йому і ми ,правда не відразу, але знайшли те , що так непросто шукали...N 48°15'14'', E 23°37'23'' Велична споруда природи... А це - ще одна можлива відповідь на древню загадку , чому урочище називається по місцевому "Чур" Хто і чому зробив ці сходинки? І місце для впирання рогатини ,трошки нижче ? Кожен може мати свою версію, що тут було? В дохристиянський період це місце було точно сер"йозним ... А може і в ранньохристиянський... Гей ,нечорні археологи , де ви? Скеля ніби стоїть на трьох ногах...
В 1558 році посли Івана Грозного приходили сюди дивитись на чудо і бездонну печеру. В донесенні царю вони писали: «... да близке тогож монастьіря єсть камень велик, как дуга, и єсть на перестрел и подход под него как подгородовьіе врата; концом лежит на месте, а другим концом на другом месте. А на верху того камени лес растет - кедр, бучь, ворграс и иное дерево" . А ще писали, що скала сочиться рідиною, схожою на молоко. З вапняковими скелями після дощів таке буває... За 150 м до моста є отака печера( Десь на висоті 830 метрів) Тут дно є. ”Да от того камени, как можно человеком каменем бросити, и ту есть близко пропасть сажен четырех, а поперег как погреб. И в ту пропасть мечут великое древие и камение. Ино там долго время идет гремячи, покамест и слух человечь не имеет. Да как час помолчав, опять выкинет вон. Все изломает древие и камение…”. Новітні спелеологічні дослідження виявили на дні печери вертикальний хід, закупорений великим глиняно-кам’яним корком. Його розкопування дозволить встановити істину. При совєцькій владі нижче робили шурфи і виявили кілька кубокілометрів підземних карстових порід з великими пустотами. Печери тут є ще. То окрема тема. За 2 км звідси на 300м донизу трохи вище від школи є ще одна. Тут її глибина 28 метрів, загальний перепад 48м і довжина 1км. називається по "сучасному"" Дружба", а споконвіку називалась "Романія". Може бути , що всі ці об"єкти - одна величезна багаторівнева печера з претензіями на лідерство... karstovi_pechari_zakarpattja Для тих кому треба ще... Без лишніх слів тут і сліпому добре видно і чути ,що місце це і все ,що навколо його оточує - не просто сакральне. Предки предків наших знали про все навколо значно більше , аніж ми - діти квартир, машин , горілки , байдужості та інтернету... До зустрічі древній Чуре... Наш Чуре! А не якийсь там безіменний карстовий міст... Воістину, хто не знає минулого, той не має майбутнього... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Теребля. Добрались до моста, сподівались скупатись... А води - по кісточки, вся зелена, стоїть на місці... Тереблянська гребля - от причина... Більшість води з невеликої карпатської річки через 4км тунелю попадає на Теребле-Ріцьку ГЕС. Водосховище за 55 років замулилось дуже сильно. Ще років 50 і китайці будуть тут сіяти рис....А може й не 50... Вони і наші сміттєво-пластикові моря освоять, поки ми будемо боротись самі з собою... Добрались до початку Колочави, тут бункери "Лінія Арпада" .Музей закритий.
Бункери загратовано. Поміж грати вдалось сфоткати отаку "вітальню" Отут, в Колочаві Теребля тече бадьоро, водичка холодна... Купались, не могли вилізти. Я пішов дивитись на музей "Старе село"", а Лесь - замовляв млинці( В музеї він вже був раніше) Гарнішого музею під відкритим небом не бачив....
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Лазня і все її причандалля... Хатина вівчаря. Ланцюги і велика ложка варити і вибирати сир ."Невеличка " трембіта. Всередині в кожній хатині дуже велика кількість різних домашніх меблів і речей, але дивитись то можна лише з екскурсоводом і мати багато часу.
Хатина шевця(шустера), повно кадубів і ночви мочити шкіру.
А стільки інструментів в одній половині хатки бондаря. Одна сторона водяного млина.
Вузькоколійний музей - з паровоза та вагонів разних віків, влад та призначення. В середині повно експонатів !
Кузня. Безліч кліщів, обценьків, зубил, ковадло, горно,міхи, підкови - все , як належить. Мене то хвилює, дід мій був ковалем, то все дитинство я виводився на кузні. Прошу вибачити мене за дуже занадто велику любов до ковальської справи, нічого не можу з собою зробити... Ще багато чого тут є цікавого і справжнього, а не бутафорії непотрібної. Колочава - то дуже-е-е автентично... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Виталий, я просто в восторге от Ваших отчётов. Так много знаете и замечаете вокруг. Очень-очень интересно. Очень хочется покататься в Вашу сторону, но без гида как-то не то. В какой период осени не много дождей? Поеду !!!!
Погода тепер не дуже тримається старих стандартів. Метеопрог - якщо на днів 5 нема дощів - вперед. Тепер дні короткі ,а ранки - холодні. А взагалі, я часто їду і в дощ... А гіди - то тільки на великих культових об"єктах корисні, а так - найголовніше свобода, коли ти волієш робити і їхати і бачити так, як твоїй душі кортить...Аби здоров"я і трошки грошей...Недалеко від Вас Надслучнська Швейцарія, Базальтові стовпи,Острог і т.д. Та й ті ж Кременецькі гори - то цілиі світ...Просто треба хотіти його бачити. На жаль, з дивана, та навіть з асфальту його не дуже видно... Дзвоніть , підкажу, якщо вийде - проведу.( десь з 7 по 27 вересня їду в відрядження в Угорщину) Таке... Файних подорожей!
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Колочава. З Лесем попрощалися і він поїхав додому через Долину - його чекали гості. Шкода, файний компаньйон. Багато чому мене навчив і показав . А я ще години три присвятив місцевим пам"яткам. То - пам"ятник односельчанам, що не повернулись з заробітків за останні 100 літ. Збоку на зупинці є всі прізвища...
Навпроти - пам"ятник вівчарю.
Церква- музей. Супер. Кращого музею- церкви не бачив. Пан вчитель-гід так змістовно про все розповідає і показує. Клас.
Іконостас. В центрі унікальна річ - галілейський трисвічник( на противагу юдейському семисвічнику), праобраз нашого тризуба... Вперше таким користувались єсеї, за 300 літ до народження Христа. В оточенні єсеїв виховувалась галілеянка Діва Марія...
Древня ікона "Ісус-виноградар". З Його тіла росте винограадна лоза і Сам Він видушує кров у святу Чашу...
Старовинна місцева вишиванка в староіндійському або арійському стилі... До речі, найстарішу на світі могилу брахмана знайшли .... в Одеській області....
Пам"ятник древньому місцевому літописцю. А ще тут жив останній карпатський опришок Микола Шугай. Про все то можна знімати крутий фільм.
Навколо церкви є три дуже старих дерева. У кожного своя і сторія. А ця унікальна порода сосни ще була довгі роки "деревом ганьби" Раз в рік під сосну ставала дівчина-покритка, або з маленькою дитиною і всім дозволялось на неї плювати... Батьки приводили своїх дочок - показували і научали...
Велике і старовинне село Колочава. Оці маленькі сільські дівочки - його найбільша надія... Нехай нікотра з вас не матиме причини стояти під вашою мудрою сосною, нехай ніхто з ваших батьків, братів, чи майбутніх чоловіків не поповнить трагічний список на пам"ятнику біля зупинки... Хай живуть ваші глибокі і старовинні традиції нам на науку... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
. На виїзді з Міжгір"я є такі гарні пороги, народ тут відпочиває.
А так відпочивють місцеві хлопчаки...Велосипед - то серйозно...
Тішаться собі, хто як вміє. Є і вболівальниці... А вже почало вечоріти, і я погнав до словацького кордону до внука в гості. Приїхв зовсім вночі. Так скінчилась перша частина мого дальнобою. Отаке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Дідо-дуб. Великоберезнянський р-н.с.Стужиця Ужанський національний природний парк. Дубові 1100 літ. Старший за князя Володимира... 9.1 метрів в обхваті, або 6 моїх обхватів. Відчуття неповторні. Більшого в Україні нема. За 100 м є ще один - Дуб-чемпіон. Отакий. Пів-дуба - дупло.Випалене. Прямо в дубі зверху -комин. Грівся всередині хтось. Може пастухи.. Тут недалеко сходяться три кордони - Польщі, України і Словаччини. Ще в парку є кратер від падіння метеориту і ще багато чого, але я мусив їхати на Львів. Парк - супер. Мрію тут все облазити... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Біля Львова зустрілися з Русланом (Oksap5) і пошпарили в Старе Село. Недалеко від траси - файний замок. Ще трохи цілі, але самі стіни. Досить великий, бійниці просторі. Файний замок. Шкода, що ніхто не реставрує, поки є що. Цікава дуже Лиса гора біля с.Гринів . 365м. Наверху в траві по колу чітко виложені камені. Відразу видно - що місце сакральне. Певно старе капище. Замість охорони держави - тут господарюють люмпики з мангалами... Краєвиди - супер. Далі вирішили виїхати на найвищу точку від Криму до Карпат - гору Камулу. Попри буреломи, корчі і ліс - виїхали. Внизу нижче церкви на краю сПідгородище - дуже сильне і гарне джерело. Гарне місце, невеличкі скелі, наверху гора Городище, пасуться кози... Тихо. Душевно. Не хотілось звідси їхати. Але вечір і втома брали своє...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Зранку ще пофоткали руїни старого млина-електровні. То одна з найперших електровень в краю, тепер один ентузіаст намагається то все відновити. Йому респект. Перепад води в потічку непоганий , буде діло... Високо над с. Селиська на красивій скалі з безмежним краєвидом - старовинний хрест. Не написано нічого.. А версій - багато... Стоїть собі безмовно.... Далі поїхали до прекрасної Унівської лаври. Я тут вже вдруге, але мимо проїхати ми не змогли. Собор старовинний і дуже гарний. Схожий на міні-фортецю. Колись хочу поїхати на собор-фортецю в Сутківцях. Стіни внутрішнього двора майже всі в красивих розписах. Тут на кожному кроці - історія, Красива, непроста,наша. Ця лавра - то величезна і окрема тема. Сьогодні ми тут ненадовго... До зустрічі старовинний Унів...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Поморяни. Замок-палац. Ці маленькі поморянці відчинили нам з Русланом двері до величної і красивої руїни. Їх пращури ще 1340 року збудували тут замок, багато разів перебудовували ці розкішні стіни... Тут колись лунали веселі голоси шляхти.... Тепер в королівському палаці Яна ІІІ Собєського цвірінькають горобці... Совєти тут тримали і райком і ПТУ. А колись тут було чимало магнатів- господарів, і Радивили і Потоцькі. Біля цього каміна грілись і королі і князі.... Наші , українські князі... Вони покинули свій народ заради привілеїв , грошей і більш елегантної віри... Вони купались в розкошах...І думали ,що вони - вічні... А потім прийшли вічні революціонери....Кричали - ми навіки... Тепер прийшли вічні злодіїї.... І ці думають, що вічні... А вічний - народ, що живе на своїй землі. Ці діти серед руїн це розуміють... Таке...
П.С Отакий барельєф над дверима величного костелу Пресвятої Трійці в Поморянах....
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Поморяни. Дерев"яна церква Собору Пресвятої Богородиці. Немолода церква. Хрест теж несьогоднішній... І двері, і завіси... Збудована без жодного цвяха. Як і дзвінниця. І сходи також... От він - дідівський спосіб будівельний. Цей ясеночок - і ровесник і сторож тут... Отут ми з Русланом закінчили наш спільний похід, розпрощались поки і щасливо поїхали кожен додому. До зустрічі !
П.С А в мене - кінець цього дальнобою. Далі на Зборів, Залізці, Почаїв - і от вони - рідні Кременецькі гори. 1300 км, але ду-у-у-же насичено... Та ще й з двома файними компаньйонами та однодумцями. Таке діду, таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Село Тростянець. Зборівський р-н. Біля зупинки 22 плити з іменами на братській могилі. В неті - загиблих тут 202... Я бачив 22 плити десь по 40 прізвищ... і збоку ще дві плити..... Таке..
. Дубно. День міста. На сцені - 77 наречених.... Теж Дубно. Шедевр неогігантошароварщини.... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Поендурили з Лесем по Кременецьких горах. Заїхали на хутір Готисько , в 381 році була тут величезна битва між конунгом готів Вінітаром і одним з перших українських князів Божем... Ми тоді перемогли... Про Київ тоді навіть запаху ще не було... Трохи покатались Кременцем, видерлись на Божу гору і заїхали у Вишневецький палац. Вигляд на Старий Вишневець. Внизу під бастіоном - родовий собор і могили князів... Тут хрестився Дмитро Вишневецький (Байда). Біля церкви - підземний хід в замок , який під час тривалої облоги татарами 1674 року за великі гроші показали їм місцеві юдеї... Татари знищили всіх до ноги... А зрадники з грошима - хто куди...
Раїна Могилянка( Вишневецька) , дуже багато зробила для розвитку національного православ"я. Померла , коли її сину Яремі було лише 6 рочків. Виховали його єзуїти... Під час війни 1648 року він знищив ,спалив і посадив на палю пів-України...
Марія Мнішек (нap. пp.1588 - пом.1614 р.) -одна з найкрасивішиx жінок Європи.Дочка самбірського та сандомирського вельможі Юрія Мнішека. В Самборі вінчався Лжедмитрій Перший з Мариною Мнішек, який очолив з Самбора єдиний за всю історію переможний похід на Москву. А тут у Вишневецькому палаці відбулись їх заручини.
Iм'я Марини Мнішек пов'язане з іменами найяскравіших історичних особистостей того часу. Виявляється, що пані Мнішек була залучена до найбільшої інтриги в історії Росії та Польщі XVII століття. Гравцями в цій інтризі були король Польщі та Швеції Сигізмунд ІІІ Ваза, російські царі Борис Годунов і Василь Шуйський, російські герої Мінін і Пожарський, ватажок народного руху Іван Болотников, царі-самозванці Лже-Дмитрії І та ІІ, козачий отаман Іван Заруцький, запорозькі козаки з гетьманом Петром Сагайдачним, які ледь не захопили Москву. Навесні 1606 року разом iз батьком і численним поштом, до якого входив навіть королівській художник Шимон Богуш, Марина виїхала з Самбора «покоряти» Москву.Лжедмитрій задекларував католицькі зміни в Московії... Після вінчання в храмі Василя Блаженного з самозванцем Дмитром і одночасною коронацією (миропомазанням), вона царювала в Москві всього один тиждень. Потім стався двірцевий переворот і Лже-Дмитрія разом із його судженою було скинуто з престолу. Після ймовірної смерті і таємничого зникнення тіла свого чоловіка Лже-Дмитра І Марина таємно обвінчалася із самозванцем Дмитром ІІ, нібито «пізнавши» в ньому свого зниклого «милого». За допомогою Польщі, Швеції та багатьох прихильників iз Росії вони багато років втримували свою «царську» владу в Твері та понад 20 північноросійських містах, серед яких: Суздаль, Володимир, Ярославль, Вологда і навіть Астрахань. Після смерті Лже-Дмитрія ІІ Марина Мнішек поклала всі надії на свого сина і свого нового «оборонця», козачого отамана Івана Заруцького, який мріяв стати фаворитом при «Московській Імператриці Марії». Але, як відомо, все склалося інакше, і влітку 1613 року, втративши всіх своїх шанувальників і навіть власного сина Івана, Марина потрапила у полон до росіян. Вона померла в одиночному ув'язненні, коли їй виповнилося лише 25 років... Нашого цвіту - по всьому цвіту.... Тут - у Вишневецькому замку початки цієї великої історіїї.... У цьому Дзеркальному залі. Згодом імператор Павло ІІ по-дружньому вигравірує тут на дзеркалі - "Comte du nord".... На північ... А ви - прийдіть сюди, не пошкодуєте... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Оскільки Захід не тільки "Діда", а й трішки мій, то залишу посилання на альбом з останньої поїздки до Берестечка, Дубно з Тараканівим, а дальше у двох з Віталієм - за що йому велике спасибі, як екскурсоводу і товаришу та й ровеснику! https://picasaweb.google.com/1151093664 ... directlink Кожен новий пункт підписаний і при бажанні інформацію мож подивитись в неті. Гідних всім мандрівок. Цьом па-па.
Посників. Млинівський район. Рівненська область. Недалечко від дороги на краю села - побачив немалу земляну споруду ... В неті навіть згодом майже нічого не знайшов про ці величні вали. Ні назви, нічого... Глибина ровів в найглибшій точці - до 12 метрів. Вражають розміри праці навіть через вісім століть... Єдина версія - місто перестало існувати після монгольського нашестя. Але то тільки версія... Вали за стільки часу чомусь так і не заросли корчами - жодного дерева. Дивно. Одинокий і безмовний хрест... І все... Хто тут жив, коли, як закінчилось тут життя, чому ...? Відповідей нема. Тільки тиша.... Краєвиди і спокій.... Місце гарне, а відчуття змішані... Нема слідів після люмпиків, нема сміття.... Тільки ці безмовні красиві вали над озером... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
"Коня кують і жаба ногу підставляє" - це я до того, що Віталій про Стільсько вже писав, а мені випала можливість сьогодні побачити цю красу власними очима. Посилання: https://picasaweb.google.com/1151093664 ... directlink Місцина по якій проходить дорога від Стільсько до Роздолу - вражає красотою. Цікавих мандрівок. Цьом па-па.
Дякую за файне доповнення. Радий, що маю ще одного однодумця. Але ти,Лесю, як і я там далеко не все обдивився. Городище не одне з найбільших , а реально - найбільше в Східній Европі. Тоді я був з Матвієм і він мав сильну гарячку. То мусили їхати додому. Я хочу до Стільська добре інформаційно підготуватись, мати час, спокій і там може частково з екскурсоводом або з кимось місцевим все обходити. Хочу добре зрозуміти, яку високу і велику і дійсно слов"янську культуру знищив дикун Вова-"Крєстітєль Кієвсккій і всєя Русі". То вже потім його "висвятили"( попри те"хрістіанін" живу жінку Рогніду заточив в Їзяслав і сам одружився з модною візантійською принцесою Анною). Правда гарем довго ще не розпускав... Хорвати пішли від дикуна в Европу і наочно показують, хто є хто... Таке...
П.С Ліси і гори Миколаївського , Перемишлянського ,Золочівського, Бродівського, Бережанського, Рогатинського районів , Гологори, Вороняки, Верхобузький вододільний хребет між Балтійським і Чорним морем , де початки багатьох рік цього басейну - тут один з найстарших витоків слов"янської цивілізації поряд з Волинню,Кременецькими горами і середнім Подністров"ям. Бо звідси ми розійшлись по світу... Археологія.... Докази? Демидівська амфора.... Більше 5 тисяч років. Старішого зображення плуга на світі не існує... І хліб , і пироги , і вареники першими на планеті скуштували - ми... А тризубу з урочища Шанків Яр - 2700 років... І то все тут, за кілька кроків, а не в Єгиптах чи Мачу-Пікчах... То як воно?.... А для нас Лесю ,друже, непочатий край роботи. Ніякого життя не вистачить....Які там бари... Таке Діду, таке....
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Був в Угорщині. Три тижні. Не повезло. Там ендурникам нема де їздити... Все загороджено і регламетовано. Приїхав і погасав по Кременецьких горах. Бона зі сторони Кременецького стадіону. Малі трампліни. Народ стрибає і тепер влітку , аж гай шумить... Ще один вид адреналіну без горілки ,компа і т.д... Великий кременецький трамплін. Заперся на урочище Гниле озеро. Тут - єдина в Україні санна траса, яка працює цілий рік. Колись в юності і я тут на роликових санках ганяв... Ото був адреналін... Прийшла в голову божевільна ідея - от би поганяти по цьому треку на ендуро... Вийшов би новий вид спорту... Сивина в голову.... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 26
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
Дякую!!! 
