Від Тернополя десь 85 км. До Дністра лишається 12 км.Стрипа впадає в Дністер. Фотки з мобільного, неякісні. Були ще якісні, не згадав де.. В тих краях понад Дністром ще є немало гарних місць з каскадами невеликих водоспадів. Один великий -Джурин.
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Поплавали ми з зятем разочок по Ужу від Дубринич до Кам"яниці майже до Невицького замку в Перечинському районі. Заклеїли човника силіконовим клеєм, бо мишки погризли - і вперед.
А тут вже несмішо гойдає човника. Перекати класні. Треба добре і швидко думати, куди маневрувати. Є місця , де потрібно моментально вискакувати , бо суне дно по камінню і все. Босі ноги дуже гарно масажуються...
Є і спокійніші ділянки.
Початок Зарічевської лійки. Ріка з 60 метрів завширшки раптом стає 10........ І швидкість така , що йой. Після цієї "лійки" відразу купив рятувальний жилет... Фоткати там неможливо, думаєш тільки ... Та взагалі не думаєш, лише добре гребеш , щоб човна не порвало об корчі і каміння. Швидкість певно кілометрів 30. Довжина "лійки" десь 300 метрів. Після неї аж в очах миготить...
Пішохідний міст на табір "Скалка" ,за табором живе в хатині Олег Біолог... Скелі перед Кам"яницею. Тут Уж колись пробив прохід у лаві Ворочевського вулкана і поплив далі тихою рікою до Тиси і Дунаю.... Файно...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Такий собі невеличкий водоспадик на гарній лісовій річці.
Отак бобрики "спиляли" 50-сантиметрового дубка і положили в Ксьондзове озеро.
Тут таких озер лісових десятки. Живності по озерах - повно, і бобри, качки гоголі, що живуть в дуплах, риба, видри, ондатри і т.д
Метрова стара сосна "лягла" собі у воду і спочиває вічним сном. Таку сер"йозну дамбу збудували бобри з десятками регуляторів рівня. Всі працюють. Ніяка повінь не страшна. Вийшов отакий ставок у спеціалістів. Він тут вже багато років, як і дамба. Це - головне підприємство. А це - дочірнє. Таких тут багато навколо , вони регулюють загальний рівень води. Гарне господарство...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Дякую за інтерес до рідної землі і підтримку... Ще одну фоточку забув - джерело , великий стіл з лавками і маленький столик з маленькою лавкою... Місцечко для душі...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Біла гора. 5 км праворуч після Ожидова по трасі Львів - Броди.
Висота - 372 м над рівнем моря. Внизу - село Підлисся. Тут народився відомий український письменник, поет, зачинатель нової української літератури , священник , культурно- громадський діяч Маркіян Шашкевич. Очолив "Руську трійцю", ініціатор видання альманаху "Русалка Дністровая". Дуже багато зробив для відродження і становлення української культури. Тут встановлено величний хрест - пам"ятник Маркіяну Шашкевичу.Хрест на Білій горі видно дуже далеко - за десятки кілометрів. Поруч біля хреста - братська могила. Напис... Отак цвіте квітка первоцвіт... Природа тут унікальна. Навколо величні гори Вороняки , серед них недалеко починаються ріки Стир, Західний Буг.
А так цвіте квітка-легенда , горицвіт. Тут , на цих сухих і обвітрених крейдяних горах він себе почуває ,як вдома... Краса... Ліворуч за горою - відоме на всю Україну село Гавареччина - тут виготовляють унікальну чорну кераміку (чорнодимлену). Кілька народних майстрів зберегли це унікальне ремесло. Такі люди, така земля... Короткий візит до дуже файного місця, панорами-краєвиди, природа, рідкісні квіти, пам"ятник великому поету... Неповторні і унікальні Вороняки... Біла гора... До зустрічі при кращій нагоді !
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Поки тепло - конкретна обкатка і перевірка мотика. " Взяв" дві гори десь по 40 градусів без дороги , прямо по лісі. Правда , строщив ліве дзеркало ,є вже тріщина на новому лобовому шклі( то вже шосте), але коня перевірив на ендурність. Може бути... Суне від 3.5 тис.об. і більше класно. Динаміка сер"йозна. Переїхав річку 50см і шириною 10м без проблем... То все - по своїх коханих Кременецьких горах. Данилова гора. с Стіжок. Між селами Антонівці та Мала Іловиця. Лісова річка біля села Буща Дубенський р-н. Гірське озеро над колищнім польським хутором Варшава 2 км біля с. Велика Іловиця. Тут колись лікували грязями і блакитною глиною... Вода дуже м"яка, ніби з гліцерином. Джерела. Отакі вони , рідні гори... Краса... І спокій для душі...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Річка в лісах за селом Грядки .Дубенський р-н. А тут було мальовниче село Рудня недалеко від Антонівців. Всіх абсолютно жителів вивезли на Сибір. Не повернувся ніхто... Цвіте терен... Цвіте під горою за Майданом Дубенський р-н. Далі видно торфорозробки Смизького торфобрикетного заводу. Джерело над хутором Лішники біля Антонівців Шумський р-н. Вода - аж солодка...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Ще трохи такого, чого ніколи не знайдеш в туристичних довідниках... Голуби . Маленьке село на кордоні Дубенського і Кременецького районів. Кордон - то лісова річка. Місця тут райські. Місточок з області в область... А тут - вже все сер"йозно. Митний пост. Ніякої контрабанди... Кордон все-таки... За 300 метрів від кордону навіть олені є... Місця дійсно райські... Ще 2 км вверх по річці - с. Лішня А це вже - Тернопільська обл. Лішня. Джерело св.Анни... Сильне... Тут таки гарно, і нема натовпів туристичних... Такої холодної води ще бачив ніде... І майже всі - купаються ! Як належить - три рази... Гарні і душевні місця... Тихо...Як на Волині...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Дякую Володимире!. Справжня краса - проста... . Кілька вільних годин присвятив Кременецьким скелям, навколо Кременця їх загальна протяжність по горах складає більше 5 км. Оце вид на місто з скель Чортів палець, вони одні з найвищих, до 16 метрів. Висота - 400 м над рівнем моря. Перепад висот - метрів 170... Дух захоплюють простори... Так виглядає з Чортового пальця центр Кременця , замкова гора Бона. Колись Шевченко ,перебуваючи в Кременці , багато ходив горамми , малював. Бона.. Звідси на неї задивлявся Тарас Григорович... А тут сидів і малював... Тут зверху хутір - вулиця Дівоча ( бо близько Дівочі скелі). Скелю називають Шевченкова парта... А тут була вапельня . а колись - вхід у скит монаший і печеру. Печера тепер завалена ... Цій кінній дорозі - тисячі літ. Підйом майже кілометр. Місцями до 40 градусів... Кіньми тут їздили ще за часів Трипілля. Древня тут земля... Цей Хрест поставлений у 1933 році з приводу страшної хвороби - червонки, що косила людей.В 1981 - знищений. В 1990 - відновлений. Старовинний Кременець, гори, скелі, історичні місця, скільки тут всього навколо.... Мало яке місто має таку багату природу і історію...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Дякую. Заїжджайте. Може вийде, трохи покажу свої гори-простори. Кому потрібно ,дзвоніть . Підкажу змістовні і насичені маршрути по Заходу, трохи порадимось... А за пісню - адмінам дякую, виправили діда, може ще щось колись виложу...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
В зв"язку з Міжнародним Жіночим Днем МОТОЦИКЛІСТКИ дарую всім нашим дівчатам і молодичкам одну душевну пісеньку... "Та любов" називається... Може прочитається...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Полонина Руна. Вдалині 16км - під Голицею на поляні в ліску всесвітній фестиваль хіппі - РЕЙНБОУ 2009 Руна - Рувна- Рівна..1479м. Дуже широка, як плоскогір"я., зверху військова база покинута... Наверх є бетонка. Краєвиди - панорами. Верх безлісий.Кругом гори в лісах повно річок і водоспадів, хоч би в Лумшорах. + ванни , сам палиш, сам паришся...або не сам... Фотки ще пошукаю... Правда частина ,і цих теж з мобілки, Вибачайте .Попередні повідомлення потрохи доредаговую.
Віталій правду каже!!! Я служив у 2004-2006 рр. в цих краях. Краса, що словами не описати. Єдиною незручністю по дорозі можуть виявитися часті зупинки та перевірки прикордонниками (обстановка така склалася). Відпочинок в Лумшорах справжній кайф, особливо після тривалої дороги.
Дякую Олександре за добрі слова. Літом певно туди знову попрусь...Не все ще облазив...
А от - ще одна мандрвіка. Немотоциклетна. Хоча тепер хочу прочесати ці місця з точки зору мотоцикла... .....Вирішили з кумом Мишком спробувати поплавати по Дністру. Позичив в колєги Олега човник, спакувались. Два рюкзаки, торба з човном , сіли в маршрутку на Франківськ і в обід вже були за 190 км на мості в с.Нижнів. Поки кум ходив в село на закупівлю харчів , я щосили дув китайського човника... Добре обв"язались, закріпились - і з Богом...Кумові було трохи страшнувато, а я мав вже за плечима сплав по Ужу - ніби як спеціаліст... На всяк випадок мали одного на двох рятувального жилета - я плавець не сильний , а річка немаленька і місцями несмішна. Милюючись краєвидами і пейзажами Дністровського каньйону безстрашно пливли вперед.. Місцями річка досить широка, повільна. Крім нас простори Дністра долали і такі "кораблі". Обігнали ми пліт на мішках з пластиковии пляшками. Народ купив його десь за 10 гривень у попередників і плив до Коропця , надіючись вигідно продати "корабель" ще комусь... Проходили досить мілкими місцями поміж островів , між ними бували досить різні рівні води. Перекати...Цікаво... Правда деколи мусили вискакувати на мілинах і проводити човна, дуже гостре каміння на Дністрі. Воно якесь ніби дрібнопластинчате, дуже ріже босі ноги. Переживали за позичений човен, аж пантофлі погубили... Ночували перед Коропцем на правому березі. Мишко пішов в село підзарядити мобільні і набрати питної води для юшки, поки я таборився. Повернувся кум з квадратними очима - в селі в жодній хаті немає електрики...Давно все село її відключило з релїгійних переконань... Село ніби Будзин називається. Досвіток. Кум зварив дві кварти юшки на камінчику. Процедура - 15 хвилин. Швидко, економно, жменька дров. Спеціаліст. Справжній мисливець... Поки варилась юшка, кум в ранковому тумані знайшов свіжу пресу і прочитав файну статтю. Як завжди - про кінець світу... Ну, а діди - на човник і погребли. На тихих місцях Дністер практично стоїть, то маслали веслами так, що аж сухожилки на руках порозтягували... Хотіли швидше пропливти ( часу обмаль) і більше побачити. Травертинова скеля перед селом Делева.Як правило, з таких скель збігають більші чи менші водоспадики. Дуже вже такі скелі пористі. Тут теж маленький струмок збігає. В кожному такому струмку вода має свій неповторний смак. І попливли ми з кумом далі , назустріч пригодам і просторам...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
І пливли собі діди далі... Скоро після скелі ліворуч біля самої води отакий спадає струмок... Пристали, водички попили, набрали і вперед. А навпроти села Делева зліва почули тихий шелест води зверху і побачили фрагмент скель.. Пристаємо і в розвідку. Знайшли колишній скельний печерний монастир-грот з водоспадом... Центр скита певно був на два поверхи, плюс три кімнати по периметру другого. У правій кімнаті слизить малесенький струмок. А в цій келії напевно був іконостас. Зліва - ще одна печера з вікнами назовні і біля неї шестиметровий водоспадик, казка...І пташки співають, як подуріли... Покидати це місце не дуже хотілось, але діди мали велику мету... Перед селом Набережне праворуч - на березі дві хати. А навпроти через річку - два струмки на відстані 150 м один від другого впадають в Дністер. На обох струмках - кілька водоспадів. Оцей найкрасивіший , біля нього - каскад великих і красивих скель. Над водоспадом - файний краєвид на ріку і хати.Тут непогане місце для привалу пішо-,вело-, і мототуристів. Поруч смачна вода, внизу ріка... А скелі - фантастичні. Недалеко село Космирин , теж ніби абсолютно все без електрики...Хоч десь є люди з незасміченими мізками... Далі вздовж "фотоспадів" донизу ... Файні місця...Треба лиш бути уважним і нелінивим і все можна знайти... І то багато такого, чого в інетернеті-туалеті не знайти... Таке... Пострибали в човник, і погребли діди до наступного привалу...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 2
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
Гарна пісня, відчуваю колорит Західу! 
Сколько же Украинской ДУШИ в этой песне, ты выразил её сполна. Браво и снимаю шляпу. 
