Тут в 1915 році починався найбільший контрнаступ російських військ.
Річка вщент була загачена загиблими. Трупи пливли аж до Луцька. З Божої гори австріяки артилерією винищували наступаючих цілими дивізіями. На лівому березі Ікви через кожні сто метрів були колись старі кулеметні дзоти.
Тепер тут рай для живності. Болота аж до Студінки. В монокуляр видивився дикого кота. Десь з метр завдовжки, більше схожий на міні-тигра. Ворухнувся за фотоапаратом - і все... Шкода. Треба дзеркалку з телеоб"єктивом, хоч би часом.
До Миньковець річка ширшає і береги нижчі. Тут теж є на що і на кого подивитись.
На старому ясені гойдаються отакі гарні дівчата. Життя над Іквою продовжуєтья. Таке..
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Тепер Вілія починається трошки нижче в корчах. Дно тут глиняне, але тверде, як бетон майже застиглий. Вода якась аж густа, ніби з олією чи гліцерином. І дуже м"яка.
За Новосілкою ліворуч тягнуться дуже стрімкі і мальовничі крейдяні гори. Досить сухі і безлісі, з унікальною рослинністю.
Що то за рослинка... ? І таких незвичайних тут повно.
І тут Остапа понесло ... нагору. Наендурився , аж мокрий.
Частина Вілійського каньйону тут своєрідна - класні крейдяні схили.
І гарні краєвиди зверху.
В кого є щось, хоч трохи схоже на ендуро - тут справді непогане місце відвести душу... Верхів"я Вілійського каньйону... Файно.
П.С. Вчора 46 км накатав кавасакою поміж замерзлих озер. Весь мокрий. А сьогодні продав свій Нікон Р100 і забрав дзеркалку. Тепер довго буду ходити без штанів.
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Вілія. Однойменне з річкою файне село. Є тут знахідки археології 35 тис. років до Різдва. Кургани.
Є старовинна церква 1797 року, збудована без жодного цьвяха.
В 1866 році церкву обшили дошками і прикрасили різьбою.
Годину ходив тут кругом, просто посидів і полюбувався... Хтось мав і смак і міру... 1866 рік... Все зроблено без електрофуганків і циркулярок... Скромне село над тихою Вілією. За Русі її називали Веля. "Шумськ на Велі" - так пише літопис Руський.
Впадає та Веля через 45 км в Горинь у Острозі. А тут вона ще маленька і дуже гарна. Аж дуже...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Знайшов щілину, проліз всередину... Атмосфера і запах... Запах... Пахне старим деревом, старою половою, ластовиними гніздами, павутинням.... Запах старого млина неповторний.
Трохи запчастин розтягли, але все тут ще майже живе.
Накинути паси - і все тут запрацює.
Головні вали і турбіна теж в порядку. Помазати, пустити воду - і млин, основа хліба оживе.
Трактористи і комбайнери... Товариші... Сьогодні цей старий радянський плакат у покинутому млині .... Змішані відчуття... Тепер зерно мелють інакше. По-сучасному, з розмахом. А старі млини, останні пам"ятники нашого справжнього господарського минулого тихо заростають мохом ... Таке..
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
И чого ти все, взагали, бачиш родяньске? А по украински: не бэрэжить хлиб? так чи ни? (нет украинской раскладки) а.. . товарищи!... звыняйтэ пану. Досмотрел, слепотня.... Не страшно заходить в заброшенные дома? Там ведь живут свои домовые, духи и т.п. Я знаю, что перед этим надо спросить разрешение и т.п. А вобщем, мне нравится такие места, есть об чём подумать....
_________________ Доброй дороги - идущим! Сил и терпения - ожидающим! Тепла и искренности - встречающим... И волшебного пинка - нерешительным!
Плакат точно радянський - друк 1973 року. Раритет. А в млині не страшно , навпаки затишно і приємно. Побудований за Польщі, на чавунних корпусах - польські фабричні лейби. Страшно реально - в Тараканівському форті. Там - квадратний кілометр підземних лабіринтів у сім ярусів, підземні колодязі, штольні, як в єгипетських пірамідах.
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
За 20 км від Кременця - поворот на В.Загайці.(1345)
За річкою на місці старого городища Мелехи є унікальний храм.
В 1626 році з благословення митрополита П.Могили пані Ярмолинська заклала монастир. Це - ще одна церква-фортеця, споруда оборонного типу, схожа на подібну в с.Сутківцях. Сутковецька правда більша.
У 1721 р монастир у Загайцях став уніатським, а в 1794 знов православним.
По всьому видноколу - бійниці. Справжня фортеця. Монастирський архів і бібліотека мали надзвичайно цінні книги та рукописи. Одним із найбільших раритетів була Біблія першого слов'янського видання, надрукована в Острозі 1581 р. (зберігалася в монастирі до 1914 р.).
Монастир зараз належить московській церкві. Потрапити , як і в Почаїв українцеві проблематично - раскольнік... Фотографувати теж заборонено. Дивно , мені обмежено доступ до святинь моєї рідної землі, які збудували мої предки... Але таки знайшов доброго монаха, що дозволив одну фотографію. Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Великі Дедеркали. 1545. Маленьке містечко на самому північно-східному краю Тернопільщини. Маленьке і скромне тільки з першого погляду. Повно пам"яток кам"яного віку, черняхівської культури, Київської Русі.
Дуже гарний і великий костел та монастир.
Костел з 1735 року. Солідна споруда.
А тут за Польщі мав бути залізничний вокзал... Залізницю так і не збудували. Пробували й за совєтів. Тепер - це лікарня. Одна з небагатьох, де успішно лікують хвороби хребта. Люди сюди їдуть з усієї україни.
Людвище. 1545р. Шумський р-н.
Тут бере початок річка Корчівка, тече гарним каньйоном аж до Новостава , де впадає у Вілію.
В сторони від головного каньйону відходить багато гарних ярів.
Поміж тих ярів знайшов старі вали городища.
Старовинна дорога .
Людвищe...Сувора осіння краса ... І скромна.
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Гарна хата під польською черепицею вже завалилась.
В зарослому ясенами садку - два останніх вулики-сироти. В малому живуть бджоли.
Колись тут був млин.
А ще є тут каплиця. Оригінальна.
Далі по течії Корчівки - село Соснівка. Має свою церкву.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та культури Лука-Райковецька. Поблизу колишнього села Бірки, тепер об'єднаного з с. Соснівкою, поселення трипільської культури. Люди тут живуть з дуже давніх часів.
Гарна річка Корчівка. Маленька. Але на її високих берегах є багато прекрасного... Варто було тут покататись. Таке..
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Гарна липа біля Лішні. Тут 9 травня 1943 р стояв міномет і бив по німцях, що спалили с. Стіжок. Знищили роту СС до останнього, Упівці оточили і перестріляли всіх . Полонених не брали.
Лішня вечірня... Не так часто в житті бувають хвилини, які пам"ятаєш довго... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
К красивейшим и уникальным местам ещё и качество снимков просто вынос мосха крайняя на рабочем столе компа отлично мотрится +1 Спасибо за продолжение темы в ещё более качественном уровне.
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 5
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения