Ну все, доїхав!

_________________
Їдь та дивись.

На січі було на що подивитись.


...і було, що послухати, але не довго.

Шендрік на своьому тайку.

_________________
Їдь та дивись.

Як це не парадоксально, але зустрілися й познаьомилися зі старимі знаьомими.

А це вже, як формувалася колона.


І трохи дивно, що не тільки в мене був такий сумбур в цієї подорожи, а наприклад у формуванні крлони. їто приймав участь в неї, той підтвердить, що в минулому році колона була набагато чоткішой.

_________________
Їдь та дивись.

Колона пішла, а я зустрів старих знаьомих, теж з Днепра, дуже радий був їх бачіти.
Спілкування - це незамінна річь. Спочатку коли платив гроши на регистрациї, подумав: "Як дорого". Але спілкування дороще, чім ці гроши, воно потрібнише для нашего розуму. Взагалі ми заробляемо або получаемо їх для того, щоб покращити своє життя, але воно складається більш саме зі спілкування. Так що не жалкую за ними. Мені теж все дуже сподобалось, а особливо зустрити когось з нашего клубу. І не просто так, а ще знайти однодумців, це дороше.

_________________
Їдь та дивись.

Але це не всі пригоди в моеї мандрівці. Е друга половина, неменьш фаетастична.

_________________
Їдь та дивись.

Подкину немного фото в общуюю кучу)

Профессиональные лекаря

Клас!!! Молодці!!!

Судя по счастливым лицам, мероприятие удалось на славу.
Спасибо что поделились фотографиями и впечатлениями

_________________
То что судьба сломала, только любовь починит...

Вітаю усіх! Нарешті зібрався закінчити ( доїхати з січі до дому) розповідь про пригоди на зворотному шляху, яки мене тоді чекали. Сразу напишу, що мот веде себе дуже не погано, не зважаючи, що він в мене на сотню килограмм важче ниж у стоку, бере таки гори й навіть на п'ятої, що був приємно здивований, але їхня болячка, цих двигунів: перегрів, тому моя подорож була богата на зупинки. Але коли я повернув на зустріч вітру, на трасі Київ - Одеса, перегрів зник. на жаль не на довго, через хвилин 20 звернув на Миколаїв й все пішло своїм чередом. Але ось й фото:

Але, але... на обрії з'явився Первомайск й тут пішло щось не так: мій кінь не схотів їхати прямо й пішов "наліво", добре, що в цей час не будо зустрічки, питаючись вдержати рівновагу на двох колесах: передньому та правому задньому, увірвався на ліве узбіччя, мот ліг на лівий борт, а я зробив м'який перекид без єдиної подряпини, це сталося в 30 метрах від АЗС, що не працює.
Вирвало кріплення підшипника верхнього важеля, ви бачите, як рама редуктора впала на землю.


А це вже вдома.

Мене дуже порадував той захист, який я створив на приборку та важили. спрацював дуже непогано й навіть поворотник не зачепило.

Висновок такий: конструкція досить живуча, але треба укріплювати у навантажених місцях, що й було зроблено вже після. Що я подумав, коли почав роздивлятися пошкодження: "потрібна сварка". Але я нагадаю, що це все відбулося в 30 метрах від АЗС.
Ну, думаю:"Хоча б підняти мот на свою висоту, домкрат є..." Пішов шукати щось, на що можна було б його поставити, повертаю на заправку, а там мужик ремонтує свою ДЕО, це працівник цієї заправки, а в нього й сварка, й болгарка, й увесь інструмент, який потрібен, хтось казав, що Бога немає. Так, трохи повозилися, майже до заходу, й в 23:00 був вже вдома. Ось так я й доїхав до дому. Й як не дивно з цого осталося лише більше задоволення. А тепер думаю ставити другий радіатор від ГАЗоновської пічки.

До речи працівника заправки звуть Руслан, велике йому дякую!