За вікном мороз і сніг, мототоксикоз робить свою чорну справу, значить час згадати перший дальнячок і поділитися з іншими. Із всього сезону для дальньої поїздки припало тільки 13.08 після обіду і 14.08 весь день. В планах було попасти в Камянець-Подільський але після Житомира дивлячись на стан доріг вирішив обмежитись Староконстянтиновом і Меджибішем.
Староконстянтинів приємне невелике містечко, добрався до нього вже у вечері встиг подивитись тільки руїни костьолу і зайнявся пошуками ночівлі. В Староконстянтинові і дівчата їздять на мотоциклах причому на Уралі з каляскою і добре екіпірована.
Переночувавши в готелі в центрі в неділю поїхав в фортецю. До наших днів залишилася приблизно четверта частина. Церква відреставрована, в остальних приміщеннях потихеньку ідуть відновлювальні роботи. Приємна дівчина-екскурсовод провела екскурсію про місто і про сімю Острозьких.
Екскурсовод сказала, що історично встановлено що в цьому кабінеті Констянтин Острозький приймав іноземні делегації.
Далі на Хмельницький і Меджибіш. Дорога Хмеліницький-Вінниця уже кращої якості ніж Житомир-Хмельницький.
Ну ось я і Меджибіші. Сама фортеця відреставрована приблизно на половину, і роботи продовжуються.

В фортеці велика експозиція присвячена голодомору. Болісно було читати і дивитись. Ось деякі з документів.
Ще трохи фото
Ну рушаю далі щоб до темноти доїхати до Києва. Але ще зупинка в Летичеві.

Ну далі майже без пригод доїха до Києва, про майже без пригод в самому кінці допишу.
Висновки. Вражень повні штани і шолом в додачу. В цьому році неодмінно продовжу і чого іншим раджу. Нак в стандарті для дальнячка недуже підходить. Рідна резина -хіба що для хорошого асфальту, в передню вилку рідкіше мастило - жосткий на поганій дорозі. Передні гальма - не інформативні, через це легенько завалив на узбіччі на невеликій швидкості, пошкрябав грузик руля і кришку помпи. Перед такими поїздками перетягувати всі болти - відкрітились болти номера, чуть не згубив.
Продається viewtopic.php?f=29&t=5939
І на останок. привїзді в Київ ось таке.
Підлитів під фуру, поліція сказала що в швудку його ложили ще живим, а далі хто знає. Надіюсь його поставили на ноги. Хлопці і дівчата давайте не будим порушувати закони фізики, бо дома нас чекають.
Всім вдалого нового сезону.

Классные фото Красивый край.

Я прошлым летом был в Каменец-Подольске, крепость бомбезная, особенно сейчас - после небольшой реставрации

Дороги конечно портили все. Хоть я и ехал на автобусе, но думал что он развалится от дорог.
Эхх, когда же у нас будет нормальный асфальт

П.С. советую всем хотя бы раз покататься вот на этой штуке
Круиз идет около 40 минут, по бездорожью и даже по реке (это БРДМ - и он плавает )

Интересная тема. Спасибо

Файно.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Рік закінчується, вирішив поділитись його результатами і поїздками. Змінив конячку.
Як для мене мотик на всі випадки життя.
Основна подорож була запланована на середину серпня. Ніяких чітких маршутів - головне побачити побільше за три дні. Перша зупинка Корецький жіночий монастир.
Хай бог простить за ці слова, але на території монастиря, поки його роздивлявся і фотографував, зустрів молоду і дуже симпатичну монашку і та вся краса природня без косметики - і що вона там робить. Далі на Рівне і Острог. Недоїжжаючи Острога заночував у симпатичному отельчику на березі ставка.. Приємна вечеря

Эх... хочется продолжения, такие темы перед Новым Годом на вес золота +1 за тему и позитив
А Что до красоты монашки, знаете наши Украинки все красивые, кровь с молоком

_________________

Зранку на Острог. До Констянтина Івановича в мене особлива повага. Ця людина в католицькій країні зуміла відстояти віру православну, забезпечити мирне життя різних конфесій і національностей в той час коли Європа була втянута в релігійні війни, а в московії переслідували старообрядників.
В цій вежі знаходиться музей. Експозиції писвячені різним часам життя цього краю.
Далі до Межирічського монастиря.

Жінки в храмі сказали що самій старій фрескі близько 400 років.
Далі Шумськ і Кременець. Ці райони розташовані в кременецьких горах. Дорога має багато затяжних спусків і підйомів з плавними поворотами, транспорту мало.
Гора Бона

Бувший Ієзуїтьський колегіум.

Це всередині

Проект ікони. На передньому плані зліва загиблі на майдані, зправа на війні - жителі Кременецького району.
На горі Боні побачив цей плакат на основі нього проклав маршрут далі.
Яблунів, а навруги гори і тиша
Забрів аж сюди. Тільки там нікого небуло
Після Кременця на Збараж.
Відчуваючи втому вирішив потихеньку в сторону дому. Заночував у готельчику десь між Тернополем і Хмельницьким. На слідуючий день зустрівся у Вінниці з одногрупником з яким небачились вісім років попили кави і я на Київ.
Ось така поїздка вийшла.

Короткий підсумок поїздки. За три дні проїхав приблизно 1600 км. Витрату заміряв тільки один раз від повного бака до повного вийшло 6.7 л на 100 км, що в два рази більше чим на NАСові так що перед сезоном потрібно дивитись карби. Хонда достатньо комфортна навіть на поганих дорогах, керованість сподобалась за поїздку втомився не так як рік назад на NАСові. Ремонтують багато доріг - рівнинщена, тернопільщина, черкащина.
Була ще одна невилика поїєдка одного дня в містечко Кам'янка на черкащині. Невелике містечко центральні вулиці дуже охайні з відремонтованими тротуарами. Був у музеї декабристів і у парку перед ним. Подорозі від Канева до Черкас і від Канева в сторону Кагарлика мальовничі краєвиди.
Тепер зрозуміло звідки брав натхнення Тарас Григорович

Гарна подорож, в Збаражі був бугуто разів, гарне містечко.
А от розхід пального в сб 500 щось великуватий.

_________________
Rock & Roll Over

Дійсно, гарна подорож.
Дякую Сергій за розповідь та фото

_________________
То что судьба сломала, только любовь починит...

Згадаємо сезен 18-го. Для мене він був недуже, моя хонда ломалась а ремонтувати і кататись із-за занятості часу було мало. Але якщоб у неї одірвалось колесо, порвався ланцюг, і одвалився карб яб і такби поїхав. В планах по часу було 5 днів по маршруту Київ-Камянець-Хотин-Заліщики-закарпаття попід румунською границею-Ужгород-Львів-Київ. Невсе склалось в цьому році надіюсь вийде. 17 серпня виїхав пообіді Київ-Житомир-Бердичів-Літин-Хмельницький- ночівля в Дунаєвцях. Дорога Бердичів-Літин хоч і гіршої якості ніж Бердичів-Вінниця, але більш мальовничі краєвиди і менше транспорту.
В суботу проснувся раненько і в Камянець. Про це місто говорити, що танцювати про архітектуру. То потрібно бачити.

Сергей +1 красиво у вас

_________________

На оглядовій плоцадці за костелом зустрів хлопчину на цьому транспорті. Він розказав що сам із Харкова в подорожі уже 37 день був на Азовському і Чорному морях, Одесі а зараз прямує в Карпати. Дивлячись на його загар і затаряний транспорт(на фото невидно на передній сумці сонячна панель заряджає смартфон, сумки затаряні крупами, консервами, є триног розкладна пила і казанок) схоже на правду.

Далі оглядати фортецю










Далі Хотин. Біля фортеці був 0 14.00. І тут відчував що щось нетак. Сильний запах бензину, наче хто розілляв біля мене. Почав оглядати мотик. Паливний кран і все що під ним все мокре по підніжці навіть стікає. Телефон сказав що температура 33, десь в душі йокнуло. Попередні огляд показав що хомут передушив паливний шланг. Поїхав шукати магазин автозапчастин.

Коли розібрав виявилось нетак все просто. Пластина зі сторони флажка перимикання, яка тримається на двух заклепках відійшла від корпусу хомути, захими, ходна сварка, господарське мило недопомогало нічого. Можете уявити мій стан, за стільки кілометрів від дому постійні втрати бензину і небезпека загоряння. Але хлопчина з автомагазину допоміг. Видзвонив одного дідка який все життя ремонтував автомобілі і ось ми вже внього в гаражі ремонтуємось якась смола допомогла.

Якось в памяті не збереглися їх імена, але велике ім дякую позитивні такі люди і допомогли тай приємно було поспілкуватись. Дідові віддячив фінансово.

Після цього по фортеці якось особого натхнення уже небуло ходити, алеж приїхав. І тут зявилося натхнення до площадки де стає транспорт підїхав великий туристичний автобус з польськими монашками. І нате пекло вони повиходили в чорних рясах з голови до ніг, жаль несфоткав. Ну думаю якщо монашки так закутані будуть по тій жарі бродити точим я гірший.

До темноти планував доіхати до Заліщиків. Новігатор показав коротший по часу шлях по південному березі Дністра, хоча по відстані кортший по північному березі тай краєвиди обіцялися кращі так як дорога йде впритул до Дністра.

Але краєвиди краєвидами а асфальт десь дівся кусками, через пару кілометрів розвернувся і поїхав тею дорогою що показав новігатор.
Потихеньку добрався до Заліщиків. Періодично ставав подивлявся на краник. Дороги більш менш, але обїздна Чернівців то кошмар.
Вечеря і ночівля в готельчику

І тут нове потрясіння. Звінок начальства
- Незнаю те ти катаєшся щоб в понеділок був на роботі
- То тиж мене відпустив до середи
- В понеділок на роботу...
Про карпати пришлося забуть. Бокальчик пива і відпочивать.
Хрещатик це нетільки головнв вулиця Києва а і село з якого зняті всі ті фото якіх багато в мережі. Добавлю і свої


Дністровський каньйон зі сторони Заліщиків.

Маєток Бруницьких нажаль занедбаний.


Потихеньку вирушаємо на північ ввечері потрібно бути вдома.
Обїздна дорога Чорткова. Так формувалась наша земля.

Одне із старійших міст України - Теребовля. І залишки фортеці.






Памятник жінці яка обіцяла себе вбити якщо мужчини небудуть обороняти фортецю від навали татар. ЇЇ вчинок подіяв тоді штурм відбили.


Стоячи на залишках мурів почув церковний спів на латині який розносився над містом. Це було 19 серпня на Спаса. В Теребовлі багато храмів і різних конфесій. Дуже багато людей біля них по святковому вбрані з діточками , цілими сімями всі один одного вітають. І ніякої там істенної вери і всяких там скрепов - от за що я люблю Україну.
Памятник абітурєнту.


На мій погляд в цій композиції одна річ випадає із образу. Хто здогадається яка.
За теребовлею отакий місток мурований неміг пропустити.

Вишневець і його палац



В Кременці я втому році вже був тільки зупинився пообідати. Гора Бона з Центру Кременця

Дубно. Одна із твердинь Острозьких.












Зала суду

Після замку потехеньку порулював додому.
Ось така поїздочка вийшла.
Всім бажаю приємного читання і вдалих подорожей.
P.S. В якомусь селі перед Житомиром наблюдав таку картину. Патрульні зупинили хлопчину і дівчину років 15-16 на якомусь едуро Geonі. Дивлячись на жести поліціянта і повішені носи юних наїздників розмова була явно не із приємних.
Висновок якщо прав немає а їздити сильно свербить то хочаб надівайте екіп -чим більше тим краще. Поперше - безпека, подруге в екіпі важче встановити вік. потретє нівіщо притягувати зайву увагу контролюючих органів.

Проїжав через Теребовлю, коли їхав з Тернополя. Хотів зупинитись, але в планах були Заліщики, та й далі важкий шмат дороги, тому вирішив перенести на інший раз екскурсію.
Тезко, дякую за чудовий фоторепортаж. Фотки гарні

_________________
Не бойся, что не получится. Бойся, что не попробуешь.

Згадаємо в цей день Тараса Григоровича. Була поїздка в село Шевченкове. Фото мало залишилось, значить потрібно в цьому році повторити, + інші селе цього музею.


Експозиція музею.





Камінь з могили батька Тараса


Оцей портрет інтересно написаний. З якого кута на нього не дивишся таке відчуття що Тарас Григорович дивиться тобі в очі.

В літку 21 було відрядження до республіки Молдова. Яким транспортом туди дістатися питання навіть не стояло.
О 4.00 виїхав з гаража о 13.00 в же пив каву в центрі Кишинева.
Їхав через пмр. Ділянка дороги від одеської траси до кордону то жах.
Кордони пройшов швидко мотоциклістів пропускали без черги.

Це модавський борщ в ресторані Кишинева.
Після того як закінчили робочі питання із замовниками поїхали на єкскурсію на винзавод Кріково який знаходиться в одноіменному пригороді Кишинева.
https://www.youtube.com/watch?v=1ZCMDK_YTLs
Цей фільм демонстрували під дигустацію ігристого в кінотеатрі який знаходиться на глибині 40м.

Це все ігристе

В підвалах прохолодно надів мотокуртку

В підвалах зберігається колекції різних знаменитостей про деяких згадувати нехочеться

Це написав Гагарін після відвідування цих підвалів. По легенді після дегустацій його згубили і немогли знайти дві доби.

АЗС на виїзді з Кишинева.
Короткий підсумок короткої поїздки.
Після підвалів Кріково все що з газом і називається шампанським або ігристим вином на наших полицях вживати неможна(моя сюбєктивна думка).
Гривні на леї краще міняти в Кишиневі, на кордоні курс невигідний. Незабуваємо про венетто - плата за проїзд, я незнав. Молдавські погранци розвели на 30 євро.
Молодше покоління погано розуміє російську, а українську мову зовсім нерозуміють.