Доброго
Була в мене мрія, купити мотоцикл та поїхати на ньому подорожувати, але постійно чи грошей не було, чи йшли вони на щось серйозніше. Вечорами переривав форуми, вибирав, вибирав, сотні разів визначавсь й знов міняв думку з приводу мотика й вибирав далі. Одного разу, переступивши через себе, за допомогою морального пенька від Аленкі(моєї дівчини) вирішив- сьогодні ж визначитись та замовити мотоцикл. Грошей вистачило на Viper V250VXR. Замовив з Одеси, потім 2 тижні чекав документи. Приїхала дівчина з Білорусі- разом чекали документи, щоб рвонути здійснювати спільну мрію. Поки не було доків, по вечорам обкатували, вчились нормально їздити, права кат А були. Скільки ж Радості було коли отримав справку-рахунок! На наступний же день полетіли в МРЕО 7, але нас там обламали- в зв"язку з подіями в Україні- номерів на мот в Києві нема, й найближчим часом не буде, можем зробити вам справочку, щоб по Києву їздили, а от чи далі заїдете- незнаєм. "афігеть- подумав я". Трохи пошумівши там, якийсь мужик, працівник МРЕО, сказав- "швидше летіть в Бориспіль,там є одні номера, я зателефонував, щоб вам їх притримали, давайте швидше, залишилось 2 години до закриття".
Мотик в той же день поставили, номера б/у, тому безкоштовно, за все повністю заплатив трохи менше 350 грн. Дякую мужику з МРЕО №7.

В нас обох була гнойна ангіна, тепмература, всі діла. Але кортіло рвонути пошвидше. Наступного дня збирали речі, відкидали все зайве, добивались мінімальної ваги, підготовлював мотик. Вирішили виїзджати в 3 години ранку, сказано- зроблено: прокинулись в 3, виїхали в 04:30. Заїхали до другана за легшим наметом, не давши йому виспатись, й махнули! Ми в дорозі!
В дорозі ми! Виїхали 18 серпня 2014 року з с. Гнідин 04:30
Маршруту та дат подорожі не було, ми знали що їдем спочатку кудись в сторону Франківська, а далі як буде.

Проїхавши кілометрів 40 в сторону Житомира, ми замерзли як зюзікі, щоб зігрітись- зупинялись на зупинках та бігали один за одним. Й тут, коли ми побачили перший промінчик, який падав на край поля, не могли втриматись щоб не під"їхати під нього погрітись. Внаслідку проспали пару годин, прокинулись від того, що сонце смажить в дупу, та співають пташки навколо, піт ллється градом.(зігрівшись ми мимоволі заснули) Швидко зібрались та поїхали далі.(на фотографії вище ми на полі)
Далі їхали Житомир-РІвне-Дубно-Радивилів-Броди. В бродах поодили троха по місту, відправили листівки додому, купили магніти на холодильник- це наше хоббі.
десь по дорозі був костьол.
В Золочеві заїхали в замок, але був зачинений..

Супер!! теж після купівлі мотоцикла, через деякий час зрозумів що мене постійно тягне кудись подальше заїхати, подивитись на те чого раніше не бачив і т.д. а цей костел якщо не помиляюсь знаходиться в Підгірцях а навпроти нього Підгорецький палац але закритий на реконструкцію, а в Олеськ заїжали? там теж є замок

Далі блуконули й поїхали не на Перемишляни а в Зборов- Козова- Бережани- Рогатин- Бурштин- Галич- Івано-Франківськ. Приїхали в Франик в 23:00, проїхали за день 726 кілометрів.

Там нас зустріли друзі, ми 2 дні потусили.

Привітали Юрка з днем народження. Класний чувак.
Прокинувшись 20 серпня ми ситно пообідали: (кавун, батон, майонез) та далі! А куди далі? Вирішили проїхати через Карпати до Чернівців, а там видно буде.
Надвірна:


по дорозі зупинялись, їли кавуни, купували магніти.






активне поїдення кавунів мало свої наслідки, зупинки були частими...

Яремче- Ворохта- Верховина
В Верховині заїхали ще в столовку. Як же я обожнюю столовки в Карпатах! Люди привітні, їжа смачна, а головне дешева- вдвох добряче поїсти- 30-40 гривень.



Далі був Косів- давно хотів сюди потрапити. Красиве місто. Чудова нова церква, ввічливі люди.


купували магніти, одна майстриня, дізнавшись що Аленкі з Білорусі- подарувала буси. Привітні люди.
Багато закинутих костьолів- поряд процвітаюча церква, а костьол мохом поріс, ще й хреста з нього зняли, щоб не був вищим за церкву, ось так.
Снятин, а за ним нас чекав дощ, далеко заїхати не змогли, стали десь на соєвому полі за Снятином. й думали, завтра Чернівці, а куди ж далі?
Ранок був погожий. Зібрались виїхали в сторону Чернівців, а потім вирішили в Молдову.
Колись був в Чернівцях. ЖД вокзал:
цікаві будівлі:
Заїхали подивитись університет Федьковича(український оксфорд), один з найстаріших університетів України. Будівля 1875 року, й просто дивовижна, фотографіями цього не передати, входить в список всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Того ж дня заїхали в Молдову, кордон пройшли швидко, трохи загальмувало те, що дані піля моєї реєстрації мотика не обновили, й по їхнім даним це номера тойоти авенсіс, але швидко розібрались та поїхали далі, вже по Молдові. Не повірите- там на дорогах повсюди пахне виноградом, яблуками, солодким перцем, динями- то ж Молдова! Люди привітні, відразу за кордоном ми намокли, один добродій зупинившись на авто, розпитав звідки ми, та потяг в найближче кафе погрітись та попити кави. Розповів що катається на МТ, мріє про дальняк, але мот може не витримати, сам він прикордонник. Відмовляв нас їхати в Придністров"є, а ми так хотіли заїхати в Бендери та побачити справжніх бендерівців...
В Молдові також бувають дивні назви населенних пунктів.


Йшов дощ, ночували на соєвому полі за 174 км від Кишенева, там в Аленкі була тітка, ми їхали до них.
22 серпня- зранку був 1201 км нашої подорожі. Ранок був сонячний, долетіли до Кишеневу швидко. А от по місту кружляли добряче- половина вулиць односторонні, мало хто розуміє з молоді українську чи російську, пояснити толком ніхто не може, але доїхали, й далі я сказав- по місту тільки маршрутками. В перший же день пробіглись по центру та на центральний ринок, ціни на фрукти дешевше порядком ніж в нас, все йнше приблизно те ж саме. Гроші лєі, приблизно 1:1 з гривнею. Бензин- краще заправитись перед кордоном на повний бак, там трохи дорожче. Кавуни 1,5 лєя їхні маленькі, 4-6 лей- наші херсонські. Диня десь 2,5. Виноград від 5 лей. Афігенейша болгарська бринза- 50-60 лей.
Ринок для пересічного українця буде екзотикою, всі бігають, всі кричать, спеції, фрукти, все кьолорове й незвичайне. Морозиво з мого дитинства- з картонною етикеткою- 2 лєя. Пиріжок 2-5 лєй. Пиво- фу. Вино- повсюду, дешеве й бомбове!






ми приїхали в Кишинів 22 числа. 23 серпня день ходили гуляли по місту. Нас тепло прийняли родичі Аленкі. Було 3 дні обжиралова фруктами.
Ходили по музею . Сподобалось групове фото.

Обов"язково відправили листівки додому- Привітання з Молдови! Спробуйте так, візьміть адреси близьких людей, родичів, друзів, й коли подорожуєте- просто пишіть їм листи та листівки- то не смс, й не лист на емейл, не "привіт" вконтакті- то живі букви на папері, повірте, дуже приємно читати листи- саме листи.
Зранку нас провели, спакували речі, навязали знов свою поклажу кустарним способом й рушили далі, назустріч дощу, проїхали 75 кілометрів по ливню, який йшов нам назустріч- промокли до ниточки.





По дорозі після дощу побачили криничку з накриттям, й зупинились трохи обсушитись. Завдяки вітру та сонцю, все висохло швидко.



Молдову проїхали наскрізь- зверху до низу, до Болграду.

Віслюк- гучніший за будь яку сигналізацію. проглядаєм перед кордоном карту, дотрачуємо останні лєі.


на узбіччях повсюди горіхи, нарвали трошки Молдавських, захотілось саме молдавських.
проходження кордону Молдова-Україна. Проїхали 1572 км
Далі поїхали зправа від озера Ялпуг:
озеро Кагул
в ньго високий берег, красиво дививсь захід сонця.
Заночували десь в районі села Новосельське, на якомусь закинутому полі. Запланували поїхати в Вилково- Українську Венецію.

На сьогодні досить- втомивсь, завтра допишу звіт, впринаймі спробую дописати. Приємного перегляду.

Спасибо за рассказ! Ждём продолжения.

_________________
Боишься, не делай
- сделал, не бойся!

+1 Молодцы, классный прохват, интересная тема, спасибо за удовольствие смотреть и читать. В ожидании продолжения темы

_________________

25 їхали по берегу Дунаю, через Ізмаїл, Кілію.


Дороги місцями відверто жахливі, їхати швидше 40-50 місцями- не вдавалось.


обідали на Березі Дунаю. Риба аж кишить.

в нас в Україні вирощують рис, так- РИС. Сам бачив.

1753 км- в Вилково
Заїхали на годинку подивитись, залишились на добу. Запропонували просто чудову екскурсію по місту 1 год, на катері 6 год, завозили на острів, годували ухою, поїли місцевим вином. ціна 220 грн з людини.
Дешеве вино, виноград, риба. Зняли кімнату за 60 грн з людини

Замість вулиць- канали, замість тротуарів дерев"яні кладки. Всі човни з номерами.




це 0 кілометр, початок відліку Дунаю від гирла.

люд на островах, як на дачах- вирощує яблука, виноград, й все що тільки можна вирощувати.


там теплий клімат, в людей на вулиці на верандах лимони в вазонах.
пам"ятник на центральній площі. Пам"ятник старовірам.

Дякую за чудову росповідь! Гарні фотки! Не погана мондрівка для початку, чекаю продовження росповіді.

_________________
Їдь та дивись.

+1 очень интересно, по-доброму и позитивно

_________________
Если упорядочивать бардак, то получится упорядоченный бардак

Красотища!

Здоровый авантюризм!!! Честно бы задумался на новом моте да в такую даль НО, интересно как было читать и смотреть, Ребята я восхищаюсь !!!!

_________________
Четыре колеса возят тело, а два - ДУШУ!!!

Мы с женой прошли не мало. так сказать с опытом. но прочитав ваш рассказ... Мы в шоке. Вы реально крутые.
еще понравилось что Вилково основан в 1746, а на спидометре чуть больше, но всё же рядышком. Значит всё идет своим чередом. так как надо....

_________________
Хто не має мрії той не має крил!

Молодцы отличный рассказ

26 під вечір виїхали з Вилково в напрямку Одеси. Старались їхати ближче до моря, зупинялись, купались, їли дині, кавуни. В одному місці з баштану купили динь по 2,5 грн! халява для таких динь! так ми їх за пазухи, в рюкзаки, я навіть привязав рукавами толстовку собі на пояс й клав на бак спереду. 2 людини можуть об"їстись динями за 12 грн- факт. Заночували цієї ночі в наметі в Лебедівці.


Наступного ранку рушили в Одесу, на одометрі 1881 км подорожі. Їхали через Затоку.
В Одесі чекали друзі, ми там протусили з 27 по 30.
одеський театр
порт- є на що глянути.

пам"ятник жінці моряка



пам"ятник 12 стільцю.
"13" район в Одесі

Хочеться помаднрувати ще, щось нове побачити, але потрібно додому. Мені- працювати. Аленкі- в школу(працює вчителем).
30.08- 2046 кілометрів подорожі, зранку виїзджаєм в сторону Києва.

ще фото по дорозі-
ввечері були вдома.

Висновок:
30.08.14 ввечері були вдома.
подорож 13 днів, 12 ночівок:
7- в друзів
1- знімали кімнату в вилково
4- в наметі(2 з них в соєвому полі)соя..надто часто нам попадається при наших з аленкі подорожах, чи то її так багато садять, чи то вона в наших думках, їжі...http://get-tune.net/?a=music&q=%E8+%E4% ... +%F1%EE%FF
Середня швидкість 70-90 км/год, по хорошій дорозі місцями 90-110. При 110 спрацьовує обмежувач, мот впирається й далі не їде, крутиться до 8 тисяч. Потрібно міняти зірки, але впаде тяга, а тяга в нього добряча, я поки думаю над цим кроком.
вага пасажирів прибл 140 кілограм+ кофр та кустарно нав"язані речі десь кіл 40, якщо не більше.
Кофр при монтажі врахував логічним відсунути назад на 6-7 сантиметрім., з метою збільшення місця пасажиру, щоб той вміщавсь з рюкзаком, наслідком став більший важіль на кріплення кофра,я його усилював шнурком до пасажирських ніжок. Всетаки десь за Молдовою одне кріплення лопнуло,від розкачуванняна на ямах, але подорож закінчили вдало, вдома ззаду підварив та усилив.
Розхід пального 2.9-3.2 л/100км вираховував так- заливав повний бак по вінця, записував кілометраж, викатував, потім знов заливав й залиті літри ділив на пойдені кілометри, отримував точний розхід. Робив так на протязі всієї подорожі.
Поломки- не було, тільки тягнувсь цеп, змащували приблизно кожних 500 км. Масло поміняв перед поїздкою та відразу після.
Приблизна сума поїздки- 4000 грн.
В вересні був ще один дальняк на 1300 км, їздив в Білорусь, сам, поломок не було.





Прийму та врахую критику. Вибачайте за погану якість фото- хороший фотоапарат продав, щоб купити мотоцикл. Буду радий відповісти на всі питання, може щось упустив.
Дякую всим за увагу та підтримку.

ні, в Олеську не були, не по дорозі, але, думаю, ще будем десь там й обов"язково заїдемо. Дякую.

=)) в одних и тех-же местах бываем =))

Гарна подорож. І Вайпер цікавий.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Мотоцикл на свої гроші добрий, але китай. Радий, що купив, бо в наступному сезоні не наважився б. Сьогодні по справах їздив, наїздив 70 км. Час від часу ганяю його.
Переглядав Ваші фотографії(в деяких місцях й я був)- просто супер, Ви справжній мандрівник. Як писав Павло- "в одних и тех-же местах бываем"

Супер путешествие! прочитал, словно сам побывал)