Переночували в Косові і поїхали в сторону Буковецького перевалу.


В с. Яворів - пам"ятник Юрію Шкрібляку.

Він започаткував славетну династію карпатських різьбярів.

Дуже гарна церква в селі Яворів. Полазили по мокрій після дощів траві місцевого цвинтаря - хотіли знайти могилу видатного українця Ярослава Окуневського , який був адміралом Австро-Угорщини, військовим лікарем, розвідником і письменником. Знайшли тільки могили його родини.

Далі заїхали в с. Снідавка до знаменитої Терношорської Лади. В кінці села з"їхали в річку і метрів 200 по руслу.

Біля невеличкої притоки з гарним водоспадом і ваннами з природним джакузі затаборили мациклєти.

Таких ванн тут декілька.

Ото найбільша.

Далі пішли по основній річечці через тіснину.

Тоді по стежечці наверх праворуч - і під самим комплексом скель отака покинута гуцульська хата.
До Лади лишилось 50 метрів.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Очень красиво!

Терношорська Лада.с. Снідавка Косівський р-н.


Нижня частина скель.

Обходимо з лівої сторони.

От і перша зустріч.

Отака вона у своїй десятиметровій красі. Тепер на ній "сучасні петрогліфи" типу "Вася"
Це - гігантська статуя Великої Матері - Богині Лади. Вона виступила першозразком для великої кількості однотипних фігурок, рознесених Білою расою на безкраї простори від Атлантики до Забайкалля. Терношорська Лада започаткувала традицію формування захисного егрегору України.
Лада -Велика Мати, богиня порядку, захисниця.

Біля її ніг посеред ялин видно величезного скам"янілого змія, що звивається з чотирма лапами і хвостом довжиною десь до 150 метрів.
Внизу добре видно його голову. Може то той самий, від якого по Україні збудували стільки Змієвих валів...

Скелі гарні, є де полазити.

Дуже тепле, душевне і величне місце з красивими краєвидами. Тепер тут тихо і безлюдно... Всі моляться новому Богу в багатих церквах.
А наша стара і рідна Велика Мати стоїть тут одиноко і безмовно вже стільки тисячолітть.
Будь здорова ,Ладо! Твої діти ще прийдуть до Тебе..
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

На моей работе последние дни шум, суета, а рассматриваю эти пейзажи и от них веет покоем. Тем,что рождается в душе. Очень хочу отправиться в горы, к монастырю у святого источника, но отпуск только закончился и завтра ожидает поездка в степную местность, открытую всем ветрам...

Действительно,глядя на всю эту красоту ужасно хочется куда нибудь прокатиться,но................
Виталик,огромное спасибо за твои рассказы и снимки, они как бальзам на душу работают

_________________
Люблю три вещи:жену,мотоцикл и жену на мотоцикле

Красивые места, спасибо за фотографии и рассказ.

_________________
То что судьба сломала, только любовь починит...

Буковець. Верховинський р-н.

На зупинці На Буковецькому перевалі - в середині джерело. Звідси повертаємо ліворуч і вздовж хребта пробуємо добратись до Писаного Каменя.

Краєвиди тут гарні.

Заїхали до Лесевого знайомого , хтіли купити овечого сиру. Господаря не було. Зате був інший господар.

Тут , на висоті більше кілометра біля хати є своє джерело .
Пробували штурмувати під"йом, але не вийшло. Починався дощ. Вирішили трохи вернутись і спробувати заїхати по правій стороні хребта.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Какой красивый край, снимки как живые.

_________________

Писаний Камінь. гора Копілаш 1221 м

По правій стороні хребта дорогою через кілька загород для худоби виїхали до високовольтної лінії . Далі повернули праворуч і за 2.5 км
на краю лісу - скеля десь 80 м довжиною і 20 висотою.


Колись в старі часи на скелі було дуже багато висічених давніх петрогліфів, сакральних знаків, елементів гуцульських вишиванок.
Сюди приїздили науковці, письменники, художники.


Великі надписи польською мовою. Поляки теж лишили тут свої сліди. А найбільше тут сучасних "петрогліфів" "тут був пєтя" .

Біля початку скелі сиділа компанія студентів. Гарні діти, але дуже матюжились і пили горілку з шашликами. Виїхали сюди на ГАЗ-66.

На верху скелі є 9 зроблених ритуальних жертовних лунок. Стародавні волхви чи мольфари тут проводили свої обряди.
Скеля унікальна, тут ніколи не б"ють громи. Певно особлива енергетика.
Писаний Камінь входить до системи карпатських мегалітів культового і календарного призначення разом з Терношорським святилищем, Ладою, святилищем на горі Піп Іван і іншими. Їх тут чимало, десь 23 об"єкти.

Вигляд на гори Верховинського р-ну.
От така одна з найстаріших святинь українців - Писаний Камінь. Писаний предками для знань і добра.
Пописаний сучасниками від дурості...
Таке..

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Когда я вижу следы жизни дошедшие до нас из глубокой древности, невольно задумываюсь, а как воспримут люди следы нашего времени в далеком будущем? И не получается представить что-то определенное...И еще невольно задумываюсь о вечном.

Криворівня. Верховинський р-н.

Заїхали в будинок-музей Івана Франка. Він прожив тут 15 років.


Тут була написана повість "Тіні забутих предків"


Франко і жандарм.


А от - одна з майже тисячі книжок Параски Плитки-Горицвіт, яка сама їх переплітала і ілюструвала.

Дуже гарні вірші.
В селі Криворівня є 14 музеїв. Ми ,дякувати Богу, побували в одному.
У Верховині пообідали і на Яблунецькому перевалі з Лесем розпрощались і поїхали в різні сторони.
Я - до внуків на Закарпаття, а Лесь - додому.
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Більшість фотографій виглядають, чомусь мені здається, як у радянських путівниках, або як туристичні поштові листівки. Красиво. Дуже добре, що оповідання не просто цікаве, воно ємне, наче лекційний матеріал. Як на мене, цей виклад становить науково-дослідницьку цінність, оскільки у підручниках цієї інформації менше, а дарма.
Дякую, Віталію, що розповідаєте, хто ми і звідкіля

_________________
Ежели ночью нельзя жрать - зачем тогда лампочка в холодильнике?!

Читай і дивись на здоров"я.



Міст на Тереблі. Транспарант за Дашу.

Біля Мукачево.


Замок в Середньому. Центральна частина - башта-донжон. 1146р. Збудували тамплієри.
Спробував середнянського вина - певно кращого ще не пив.

Заїхав до Олега біолога перед Ворочевим.
Хатинку він добудував. Два поверхи. 8 м діаметром. В центрі - піч.
Поспілкуватись не вийшло - він з сином копав криницю, а молодиця спала в тіні на городі.
Іншим разом, роботу чоловік почав, нема як перебивати...
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

На зворотньому шляху з Карпат в Самбірському р-ні заїхав в с. Вишня.

Тут виявився дуже файний палац у величезному старому парку з ставком.


Звідси родом мама Андрея Шептицького.

Дуже гарнв будівля серед парку, але як і все в нас, занедбана.
Добре, хоч коледжу належить, а то завалилась би зовсім.
2 км від траси Самбір-Львів.
Таке..

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Полазив нетрями.

Дзвоники біля Стіжка.

Мохнате.

Ведмеже пересохло трохи. Чути журавля.

Лисеньке. І тут води не дуже.
Таке..

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Поїхав на Вишневець і далі понад Горинню в сторону Лановець і Шумська на північно-західну Тернопільщину.

Бодаки. Тут жили трипільці.

Горинь біля Снігурівки.

Файна церква в Борсуках.

Сучасний Шумськ з гори древнього городища.

Тут був поворот на Літовище. Тепер там живе тільки Неля. Видно файна дівчина. Певно до неї їхали свати і вивіска для них.


Далі поїхав через рідні нетрі. Озеро Кринички.

Тут саме цвітуть лілеї.

Сюдою їжджу майже завжди.

Вечірній Нюрин ставок в Антонівцях. Купатися тут - насолода.
Водичка з гліцерином. Цілюща.
Таке..

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Ну и как после просмотра такой красоты можно на выходные, если такие появятся, оставаться дома?!

Надзвичайно гарні фотки і кожного разу інші. Не перестаю ними милуватись, Віталію респект

Дякую. Наступний раз, як будете з Юрою їхати через Кременець - перед Білокриницею зверніть ліворуч і через Лішню та Стіжок заїдьте в Антонівці на Нюрин ставок. Тут над дорогою класне місце для ночівлі та купання. Кругом гори, джерело, в ставку карасики і через дорогу в лісі вище туалету є покриття МТС. Тут - мініЗакарпаття. Багато цікавого - і штаб УПА, і городище Уніяс, Данилова гора з церквою ХІІІ століття. На другій стороні між горами - дача Кравчука.( вертольотом сюди літає). Файні місця.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Поїхав з Кременця на Горинку і далі ліворуч до впадіння річки Гориньки в Горинь.

В Кушлині перепочив під горою. Відомий ,як Кушнина (1545), дідівщина князя Дмитра Байди Вишневецького.


Переїхав на ліву сторону і перед Іванківцями знайшов городище і отаку тисячолітню стрімку дорогу.


Отака Горинька в Пищатинцях.

Не вдалося в Юськівцях знайти гирло( там з десять каналів), а вернувся в Матвіївці і біля церкви на ставу сфоткав отаку картину...
Можна їхати додому.
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Красота!!!

_________________
Водители помните,Ангелы не летают больше ста километров в час...

Надумав полазити у верхів"ях Серету.


З Почаєва по дорозі на Залізці заїхав у Волицю на витік Горині.

З Залізець поза річкою поїхав на Чистопади , далі на Ратища і знайшов місце , де зливаються Серет Малий і Грабарка.
Тут десь кордон Львівської та Тернопільської областей.

Якби їхав тут помало, мав би гарну фотку. А то вилетів з повороту і.... зірвалось з 50 білих чапель....

Починався дощ, то мусив пробиратися на Підкамінь і в напрямку додому. Заїхав в монастир, проказав Отче Наш, сфоткав скалу - і вперед.

Після Кременця додому поїхав понад Іквою через Сапанів.
Сильний дощ так і не зібрався. Біля старого млина повалявся на траві і помилувався на чисту річку.
Давненько вона не була така.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Наверное у вас нет такого немилосердно палящего солнца летом, как у нас, судя по цвету растительности. Вообще год от года бывает сильно отличается. Мне очень нравятся виды! Одинокая скала и даль, чистая речка...

І в нас жарило. От біля скали трава вся згоріла. Річки поміліли. Але тут трохи є лісів, гори, ну і річок багато. То місцями можна знайти гарні ракурси. Гардаріки.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Поїхав вздовж кордону Рівненської та Тернопільської областей аж до початку кордону з Хмельницькою.
То все регіон Малого Полісся.

На злуці трьох областей -село Теремне. Заїхав в ліси до колишнього табору радянських партизанів загону Одухи.
Відновили тут одну совєцьку землянку на краю глибокого яру. Внизу джерело, кругом ліси.
Той Одуха тероризував місцевий люд. Грабунки, гвалтування... Ловив молодих хлопців і стріляв по них, тішився на їх муки.Потім добивав . Воював з ним загін УПА курінного Осипа.
Під час переговорів совєти поставили розтяжку і п"ятеро упівців з Осипом загинули. Одуха відступив в Славутські ліси.

Тепер тут тільки отакий безіменний пам"ятник.

Тоді через ліс на Андрушівку . Тут перебрався через гарну річечку. Чистенька.
По дорозі на Переморівку ( то вже зовсім край світу) по топографічній мапі знайшов місце , де була синагога, панський будинок і млин.
Все заросло, фоткати нема шо.

А то пані Ніна на хуторі Химівка. Тут ніколи не було світла і навіть криниці. Підлога глиняна, але чисто. Слухають радіо на батарейках.
Живуть з дідом якось. Ніхто не виробляє євроремонтів і навіть поріг тут, як колись було.

Добрався до діда Діми на хутір Кудрин і таки допросився, щоб показав мені печери біля старих каменоломень вище урочища Пекло.
От одна з печер. Тут добували камінь для Острозького замку та Межирицького монастиря-фортеці.

А тут дід Діма бере воду і возить конем до хати десь за 1 км. Гарне місце і дуже добра вода.
Звідси додому мені лісами і горами десь 70 км.
Але місця тут правдиві. Варто було пертися.
Таке..

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.