Дякую за добрий відклик. Все Бог дав для всіх. Буде час, ще поділюсь.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

После татарского нашествия вся юго-западная Русь, опустошенная и разоренная, почти обезлюдела. Через сто лет ее заняли литовские войска. А когда в конце 15-го века была провозглашена Люблинская уния и Польша с Литвой были соединены, то для коренного русского православного населения наступили тяжкие времена угнетения православной веры.
В 1559 г. приехал на Волынь греческий митрополит Неофит и привез с собой чудотворную икону Божией Матери. По внушению свыше он оставил ее в доме благочестивой помещицы Анны Гойской.
В 1596 г. над православной верой, по попущению Божьему, разразилось страшное несчастие: дело было в том, что, преследуя православных, польское правительство старалось сделать так, чтобы епископские кафедры замещались лицами не стойкими в православии, и эти епископы согласились признать власть папы на соборе, созванном в Брест-Литовске.
Православный обряд сохранялся, но лица, согласившиеся на это соединение, или унию, стали католиками. А народ, оставшийся верным православию и не признававший Брестскую унию, католики стали еще больше теснить и угнетать.
Тогда многие стали уходить в степи и заднепровские пороги и там образовали вольное казацкое войско, которое много раз поднимало восстание для защиты православной веры.
Другие стали объединяться в церковные братства или же становиться под защиту вельмож, оставшихся верными православию. Самым видным из них был князь Константин Острожский, вокруг которого образовался круг ученых. Он основал в своем городе Остроге духовную академию и типографию, и они много писали в защиту православия.
На следующий же год после объявления унии, Анна Гойская, ради укрепления православия, передала хранившуюся у нее чудотворную икону монахам-отшельникам, подвизавшимся на горе, называвшейся Почаевской, и с тех пор святая эта икона стала именоваться Почаевской иконой Божией Матери.
Почаевская гора находилась недалеко от имения Анны Гойской и стала известной давно, еще во времена татарского нашествия в 1240 году. Сама Пресвятая Богородица явилась на ней пастухам, причем в память этого соблаговолила оставить след Своей стопы, так и называющийся «Стопа Пресвятой Богородицы». С тех пор на этой горе стали подвизаться отшельники, на ней нашли убежище и монахи разрушенного Киево-Печерского монастыря. Со времени перенесения на Почаевскую гору чудотворной иконы Божией Матери там основался монастырь.

_________________
То, что идет от сердца, до сердца и доходит.

Дуже цікава"версія" про історію моєї рідної землі.
З розумінням і повагою відношусь до Вашої цитати, але на основі своїх достатньо глибоких знань з їсторії та великої кількості власних подорожей і досліджень маю право на іншу думку, при якій, перепрошую і залишаюсь.
А ще я тут живу, знаю і бачу все власними очима і душею.
І коментар мій коротенький - не як політика, а як мандрівника...
І я , і мої діди і прадіди - українці зі своєю непростою історією , а не "коренноє русскоє православноє населєніє" .
Я поважаю всіх і всі думки. Але маю свою.
А полеміка по дані темі - для інших форумів. Тут - я мандрівник більше , ніж політик. І ще я добре знаю історію і люблю свою землю...
Дозвольте для тих, кому цікаво, викладати свої подорожі і власні враження...
З повагою ДІДО

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Чекаємо з нетерпінням...

Ще дуже гарна місцина від Шумська до Острога , а потім і на Здолбунів і Рівне. Тими дорогаим мало хто катається, вони в доброму стані. Спокійна ,мальовнича місцевість, сюдою їхати - насолода. Понад гарною річкою Вілією(Веля по -старому) проїдеш біля рідного села знаменитого Колі Островського "Як Гартувалась сталь" В селі музей ,

на зупинці автентичний сільський портрет на всю стіну унікальний.

Далі В Межиричах великий монастир -фортеця ,дуже гарно збережений, собор, 4 башти , як в Голандії, Архітектура неповторна .

Всередині стін затишно, виноград,алеї, Російські попи, але дуже гарно. Далі Остріг - Замок князів Острозьких,

Турецькі вежі . родовий собор, Академія - то взагалі окрема тема. Традиції там патріотичні і досить яскраво національні. Рід Острозьких - один з найстаріших князівських родів.
Острозький міг багато зробити для православ"я, але йому мішало його аріанство, яке він спочатку сповідував таємно , а потім явно. На той час це було модно. І на сеймі зайняв пасивну позицію, не підтримав українську шляхту, а потім і покинув засідання сейму. Нерішучий був , як наш рідний Ющенко.Згодом трохи зробив для України , друкарню заснував. Але було запізно...
Старі граблі... Вежі добудували згодом турки.
Неподалік тече велична Горинь, Вілія впадає в неї. Невеликі гори, ліси. Тихі стави. Волинь. Потужно. Поважно. Вам би тут побувати...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Підтримую ! При нагоді , ще раз відвідаю Почаївську лавру . Велике враження на мене справила печера , де молився св.Іов - ледве проліз у отвір (хоча переді мною туди просочилася пані , десь кг - 100-110) без підмоги ! Та перший раз побачив як біс у жінці на монашку голосом deathmetal промовляв ... Мурашки по кожі .

_________________
То, что идет от сердца, до сердца и доходит.

Ще цікава і маловідома місцевість - Мізоцький кряж ( щось таке як галицькі Гологори, тільки трохи нижчий).
Дубенський р-н ,через Мізоч аж до Здолбунова і Острога. Потім завертає на Варковичі і далі. Біля Дермані є Змієві вали. Село древнє і дуже велике. Тут народився Улас Самчук, є монастир, у Верхові біля траси Здолбунів - Остріг дуже файне і велике озеро. Поряд райське місце - дж.святого Миколая. По горах хутори,

багато хат покинутих, садки, народ простий і щирий. як за Польщі. Волинь... Можна попросити бабцю, щоб прямо на лузі надоїла тобі кухлик молока . Ближче до Дубна гори вищі, лісу більше. Біля Здовбиці на горі величезний військовий локатор і ще всяка всячина. Панорами-краєвиди. Туди наверх стандартна бетонка.

Біля Гірників кар"єр, у високих стінах пісковику тисячі ластовиних недосяжних нірок. Тут був берег моря. Біля с. Семидуби -козацький редут , каплиця, козацькі хрести.
Козацький хрест.
Тут 1651 року 300 козаків прикривали відступ Богуна з-під Берестечка. Всі тут полягли. Кряж тягнеться паралельно до Кременецьких гір , до них кілометрів 30,
Ксьондзове озеро.
і то все ліси, річки, озера, болота. Так зване Мале Полісся ,що йде аж до Славути. Рідко є села. Природа місцями незаймана.

Простори...Як в Карелії.
Подорожуваати тут спокійно. насолода. Мало хто сюдою туристує, бо ніби глушина. А воно і добре... Анаш люмпен суне в Анталію , щоб нажертися на шару протруєних мандаринів і підняти турецьку економіку. Свої яблучка з дідівських садків, свої сунички і малинки - ото назавжди. Бо то Нам дав Бог!
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

После татарского нашествия вся юго-западная Русь, опустошенная и разоренная, почти обезлюдела. Через сто лет ее заняли литовские войска. А когда в конце 15-го века была провозглашена Люблинская уния и Польша с Литвой были соединены, то для коренного русского православного населения наступили тяжкие времена угнетения православной веры.

В 1261 році Данило Галицький після монгольського нашестя зробив перепис населення Правобережної України. Від 1240 - воно зменшилось на 12з половиною тисяч "димів"( тоді людність рахували димами,або хатами)
Після приходу "визволителів" з 1939 по 1941 рівк населення тільки Західної України зменшилось на 2мільйони душ...
Таке...
Завжди є різні точки зору, але кожна -суб"єктивна. Об"єктивна - тільки правда...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Ще одне місце - мимо котрого проїжджають майже всі . А воно за 1 км від траси - то величний родовий палац Вишневецьких.

Тут народився староста Канівський і Черкаський , ідеолог ,засновник і організатор всього українського козацтва

Дмитро Вишневецький (Байда), той що підвішений за ребро на гак славив Ісуса і проклинав султана.

Тут колиска українського духу і слави козацької.

А такого герба на фронтоні палацу певно в жодних українських магнатів більше і нема.. Бо Вишневецькі - один з найдревніших і найповажніщих княжих родів Східної Европи.

А на цій скромній лавочці посиділа більша половина монархів Европи , князів, графів, принців і т.д. Парк.
Тихо, скромно, стоїть собі ця краса, і мало хто про неї знає. Раніше тут було ПТУ. ПТУ в князівському палаці. Совдеп понищив нашу архітектуру, знищив еліту, захопив святині і запаскудив мізки. Таке...
Тепер реставрують потрохи, За часи незалежності деякі наші "міністри і президенти" вивезли родові картини , залишили кілька нещасних копій.
Таке.. Але палац є. І вартий уваги. А ще родовий собор і хрести князівські... За озером старий Вишнівець,вали старого замку.

смт Вишнівець між Кременцем і Збаражем. Знайдіть для себе годину часу. Подивіться...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Прошу вибачити мене, шановні колєги за не дуже послідовний і не дуже системний виклад моїх мотобродінь. Що знайшов, що зліпив - те й виклав.
Таке...
Липень 2009. Великоберезнянський р-н через Вишку, Люту - мій мотопохід на всесвітній фестиваль хіппі і неформалів "Рейнбоу 2009".
Всі авто народ полишав внизу більше 2 км від місця свята. Далі всі учасники йшли пішки. Принципово. Багато таких,які взвгалі прийшли пішки. Дороги - несмішні.



Одну молодичку з однорічною дитинкою на спині хотів трохи підвезти -отримав " Ми не іздимо , ми ходимо".на ломаній рос.мові з німецьким акцентом.
Дві річечки вбрід і старий ідіот вже наверху. Правда ,весь мокрий від поту. Мотик прийшлось поставити скромно збоку, щоб не дивувати пілігримів. А їх там по полонині і в перелісках тисяч 5 собі жило. І то на висоті 900 метрів, майже місяць...


Намотав з майки на голову не то чалму, не то бандану і пішов бродити між народом і наметами.

Фоткати ,як виявилось не можна , так мені від початку лазання дикі капіталісти пояснили мало на на мигах. Трохи хіпарів ходили голяком, особливо файні дівочки були. Краса...


Судячи з немалого кострища тут напередодні було весело, і то певно вночі. Травичку стоптано вщент, але чистота незвичайна при такій масі люду.
Обходив я кілометрів 4 поміж щасливих дітей природи і так і на побачив жодної пластикової пляшки чи пакета.
Не вкладалося в голові. Якісь таїландці,буряти.індонезійці ,індіанці ,кого тут тільки не було... З українців бачив лише кількох організаторів...

Живі концерти на природі, унікальні інструменти. сейшини , але все спокійне , розмірене...

А ось і трохи масовий фрагмент тантричного танцю під дрібненьким дощиком. Спробуй сфоткати таке, якщо не можна. Відчував себе справжнім шпійоном
,але без лихих задумів. Дивувався, намагався вникнути, хоч трохи зрозуміти цих дітей маленьких, юнь,молодь, дорослих і старих , об"єднаних чимось набагато важливішим, ніж партії, патріархати, бізнеси, соц.мережі, , телесеріали чи інші суєти.

А цей індіанець хвилин через десять увіткне в землю тичку під кутом і розвісить з півтора десятка скальпів... Запалить довгу дерев"яну люльку і похитуючись почне мугикати індіанську пісню...Сфотографувати вдавалось моб. .телефоном дещо і деколи , імітуючи зав"язування шнурків на кросовках або ще якісь видумки... З-під руки.таємно. Нехай пробачуть мене шановні неформали.,думаю тепер можна то виложити в НЕТі.

Цей фестиваль- всесвітній, 50-ий,ювілейний, і в Україні.
Таке - один раз в житті...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Підкамінь,
Бродівський р-н Львівської обл. 18 км від траси Рівне-Львів ліворуч, якщо повернути в Бродах.

Велич монастиря, скеля Чортів камінь, печера, церкви, природа.
Щороку тут етнофестиваль з однойменною назвою біля підніжжя скелі. Народу - тьма.
Кам"яні хрести навколо - колись зверху на Чортовому камені був збудований дерев"яний монастир...




Але походити тут найкраще,коли тихо і нема людського збіговиська...

Колись найбільші магнати вкладали в будівництво монастиря кошти і немалі.


Мати Божа Підкамінська - велична позолочена статуя наверху колони, прострілена енкаведистськими кулями...

Монастир дуже занехаяний за совєцької влади, тепер потрохи реставрується. В підвалах -підземна церква , колись там була енкаведистська катівня. мордували і вбивали людей... У великій каплиці комісари тримали псарню...



Сталеві коники - рідні... Привезли до такої краси.



Печера.



Панорами - краєвиди. За 18 км видно Почаїв.

Ікона Матері Божої Підкамінської - на її коронацію у ХVІІІ столітті до Підкаменя зібралося більше 200000 людей...

Величні мури монастиря, спокій, тиша.
Добре місце для душі... Заїдьте сюди...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Виталий, вы удевительный человек не только благодаря этой теме. Я (и моя супруга) зачарованы вашим красивейшим чистым, льющимся как горный ручей украинским! Когда от души написано - за душу берет!
Просьбо обогащать свои "захiди" коментариями.

И я присоединяюсь к просьбе

Дякую за добрі слова!
Не завжди епістолярні розливи добрі, краще коротко і по суті. Тоді частіше лишається інтерес до факту і розум все чітко фіксує.
Просто намагаюсь коротенько прокоментувати саме основне , щоб Вам хотілось там чи інде побувати, або хоч би пошукати інформацію про гарні чи цікаві місця. При нагоді буду старатись сказати більше...
Таке...

З повагою Ваш DIDO

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Дуже дякую.

Ну от і для мене настала весна.
Кілька днів тиші - і я вже маю коника. Простіть мене шановні геоноводи - купив ендуро Кавасакі КЛЄ250 2001р.

Їздив УАЗом аж в Ужгород за 500 км і привіз додому.Тепер серце хоче пригод...

Сьогодні зробив перший коротенький виїзд в гори. Клас..
Життя продовжується...
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Ай да Віталій, ай да молодець. Мені надзвичайно подобається саме цей мотик. Реально один з найкращих 250-к - потужний легкий і ендуро. Для ваших подорожей те що треба. Але самому мені не довелось на ньому погасати тож було б непогано дізнатись ваше враження від цього аппарату.

Неймовірно цікаві подорожі та фоторепортажі аж дух захоплює. Є в нашій Країні де подорожувати і на,що подивиться. Вельми вдячний Вам Віталію за цю тему. Нових вам подорожей та приємних вражень на новому конику.

Мда-с... смотрю на "клешку" и слюни на клаву текут.... Зачётный аппарат

Дякую всім за добрі побажання.
Вчора катнув годинки дві в Кременець по ключі ,шкло шукав, і зразу - в гори.
На шкалі - 16 тис. обертів , на 8,1 тис . іде 100 км. То певно буде крейсер. Більше 110 не їхав і певно не буде мені потреби. Але ще дуже великий запас обертів. Після 90 - дуже добра і різка динаміка на 6-й передачі. Від 90 км - трохи шквалить в шию і під шолом. Треба пригинатись. Після того як доставлю коротеньке шкло- має змінитись аеродинаміка і комфорт обдуву. Сьогодні приставляв свої колишні зшиті обломки по різній ширині і висоті, нахил морди і розворот керма певно дозволять добавити 18 см довшини і 10-12 см висоти, то має помогти .
Взагалі - йде , як літак , м"яко і на асфальті і по горах.Трохи на трасі співають ендурні шини.
30 градусів гора , перша легко суне, трохи газу і хоче на диба стати... Треба обережно, високий, високообертовий.
Звикаю. Об"їжджаю. Перший раз...
Датчика палива нема. Бак 13л. Поки нічого не знаю, скільки бере. Треба часу.
А перші враження - бомба! Штурмовик.
Тільки , як для ендуро, дуже оборотистий і динамічний . Треба перезвикати.
То був перший день... Але він таки настав....
Скоро зроблю ТО, відрегулюю все, потеплішає - і з 12 травня певно в перший дальнобій...Чи може й раніше .А поки - рідні гори і звикання.
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Ну впринципі так як я й вважав - шикарний мот але зважаючи на те що ви часто катаєтесь різним бездоріжжям і часто в гори краще б він був тяговим а не обертовим. Прийдеться трохи звикати. Але це фішка мабуть ну майже всіх Кавасакі - спортивний характер. Бажаю вам незабутніх подорожей. Я вже з багатьма балакав і виявилось що ваша тема популярна, ждемо нових оповідань

Гурби. Південь Здолбунівського р-ну . Рівненська область.
Тут у 1944 році відбувся найбільший бій в історії України між загонами УПА і НКВД. 30 тисяч енкаведистів зі спецпідготовкою, полк кінноти, 15 танків, авіацїя, 2 бронепоїзди проти 3000 упістів і 2000 селян з підводами. Села Гурби і Антонівці - совєти спалили, жителів згодом вивезли на Сибір.

Саме тут УПА прорвали кільце і пішли в Шепетівські ліси.

Читайте самі...

Монастир з одним монахом... Дуже прошу - отець Нифонт.
Монастир маленький, священник - дуже розумна і цікава людина. Патріот.
Варто поспілкуватись з ним.


Тут лежать останки тих поранених, яких НКВД подострілювали і які змогли застрілитись самі....За кожного вбитого бандерівця совєти обіцяли "званія", то енкаведисти гарячково добивали тих кілька десятків поранених , що не змогли вийти з оточення. Не зміг прорватись і маленький лазарет.
Сестер милосердя чекісти гвалтували на місці...
Орда...
Всі інші вирвались з оточення, і нанесли тяжкі втрати енкаведистам.


А ці 13 могил - то ті, хто пішов на смерть заради інших. Вони залишились в Штабі УПА прикривати відхід основної частини групи УПА -Південь. 13 - проти тисяч...


Анонс-
17 квітня цього року тут буде великий патріотичний фестиваль "Герої Гурб", літургія. Буде багато патріотичних українських гуртів і виконавців.
Дуже хочу сам попасти. Як вийде втікти з роботи - поїду обов"язково. Народу ту щороку збирається багато. Пластуни, ветерани УПА, патріоти. Позаторік було трохи мотоциклістів з Тернопільщини, до кордону з Шумським р-ном Тернопільської області - кілька кілометрів.
Якщо ти патріот - прийди сюди...
Доторкнись до пам"яті славних героїв...
Може згадаєш - хто ти...
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Зі Львова чи інде - на Кременець, далі Шумськ - Кути - Кутянка - Андрушівка - Зелений Дуб , тоді напрямок на Мости чи Мізоч і з асфальту 2 км ліворуч урочище Гурби. Там -копплекс , монастир і т.д.
Ще можна Рівне - Здолбунів - Мізоч - Мости -на Андрушівку. Після Мостів через 7 км праворуч - 2 км Гурби.
Кругом асфальт , останні 7 км такий собі , 2 км грунтова суха тверда. І звідси і звідси.


[url="http://zik.ua/ua/news/2012/04/13/344057"]http://zik.ua/ua/news/2012/04/13/344057[/url] Заходи
[url="http://zik.ua/ua/news/2012/04/10/343504"]http://zik.ua/ua/news/2012/04/10/343504[/url] Щорічна теренова гра, сотень 5 пластунів...
.
Інфа - набрати в ГУГЛІ " Бій під гурбами" "Битва під Гурбами" .......там і відео з дідами і документи.
Трохи знаю історію... Девіз - .Хто не знає минулого - той не має майбутнього...
Таке...

п.с В штабі УПА варто побувати кожному, як і на Гурбах. Мурашки по шкірі.......

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Ще одне прекрасне місце Бог нам дав на землі - Русилівські водоспади в Тернопільській області.
Їхати з Бучача на Золотий Потік, там де родовий замок Потоцьких. В Соколові звернути ліворуч і через 4 км поганенького асфальту с.Русилів - до магазину . Техніку можна лишити в крамарки, Добра жінка.


Навпроти - оця фігура і стежка. До водоспадів 200 метрів.


Перший. Потрібно відразу спускатись вниз - шум чути ще біля джерела зверху. Далі варто йти низом вздовж водоспадів.
Зліва ще є стежка верхом, нею зручно повертатись.


Всього їх тут 22 на 1 км річечки. Реальних - десь 15.

Варто мати канат 8 м , якщо є дівчата. Полегшить спуски. Взуття буде мокре.

Дуже гарно доповнюють пейзажі наші пластикові пляшки. Ми - "європейська " нація все-таки...

Якби все це було десь в Европі - все село було б забудоване котеджами і мотелями... А тут - село і все...

Місцями треба бути обережному - слизько , скелі, можна майнути донизу...

Взуття сюди потрібне туристичне, та й те намокне.

Оце - найбільший. 10м висотою. Праворуч - нависає скеля - з неї серпантином спадають струмочки.
Весною прямо крізь струмені води водоспаду всередину в щілину залітали пташки.. Чудо якесь...


Скільки не розказуй, а поки не побачиш цю красу своїми очима, не відчуєш душею ..
Таке...

Через метрів 250 річечка впадає в повноводну і бурхливу Стрипу.
Ліворуч ,трохи вверх і починається стежка назад.
З неї на кілька водоспадів гарний краєвид, але тільки на кілька...
Бажаю таки зустрітись з цією красою.
Не пошкодуєте...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Дуже красиві водоспади! стільки разів був в Тернополі, а ось дізнався про них тільки з Вашої теми. Дуже приємно бачити як прекрасна наша країна і має різні ландшафтні пейзажі.

_________________
Главное не цель, главное дорога к цели