Озеро в Козині. Заїхав по дамбі з місточком на острів , на якому був замок. Восьмикутні редути зверху шириною 12 метрів. Веж було чотири. Тут зберігалась Ікона Почаївської Божої Матері. Руїни Козинського замку ХІХ ст. Далі поперся через ліси і гори на село Буди. Знайшов великий масив старого букового лісу. На Рівненщині такий ліс знайшов уперше. Виліз з лісів біля Яблунівки. Проти сонця з цього каменя зірвався орел і низько поплив в сторону Глибокої Долини. Тут господарюють вовки та орли. Глушина тут . Кілька покинутих хуторів кілометрів за 6 і все... Ні душі. Лівим яром знов проплив орел. Контролює мене. Сів посеред сосон . Шкода, що навпроти сонця і телеоб"єктива поки нема. Може куплю, як Бог дасть... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Повча. Дубенський р-н Посеред села знайшов отаку капличку. Дівчинка на ходу вголос вчить з листочка вірш. В місті такого не побачиш. А така фігура стоїть на межі Повчі і Будеража. Розділяє села річка з дивною назвою Адністратка.
Колись ця фігура була з старої облущеної цегли. Тепер - така.
Собор в Мильчі.
Батиєва гора біля Микитич.
Є тут отакі крейдяні скелі.
По дорозі додому - ставок в Лішні. Файно.
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Майже під верхом гори - біжить по камінню струмочок з джерела. І цвіте черемша( ведмежа цибуля чи часничок). З"їхав вниз і під полем вдалося зблизька сфоткати вудвуда( цибульника). Колись ми в дитинстві його були зловили, то смердів цибулею страшенно. Випустили.
Цвіте ріпак. Краєвид із стежки на Даниловій горі. Вид в сторону Забари та покинутого села Браки. Там , поміж гір - джерело Амфілохія, блакитна глина. Сюди приїжджала лікуватись навіть дочка Сталіна - Алілуєва. Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Може справа в тому, що фотки цього місця я викладаю не вперше. Були і зимові фото, і осінні, тільки інші ракурси. Люблю це місце. Тут , на важкодоступній горі було місто Данилів, засноване князем Романом в 1201 році ніби-то на честь народження сина Данила. На Різдво 1241 року - то було перше місто, яке монголи штурмом так і не могли взяти і ніколи не взяли. Тут в лісі на горі є ще кам"яна церква ХІІІ ст. На східному схилі - руїни печерного скиту . Я сюдою кілька разів на сезон проїжджаю і видираюсь на гору мотом, щоб просто посидіти і помилуватись. Бо тихо і красиво.
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
И все таки - ВЕСНА!!! Как кому, но мне эта пора ближе к душе и природа радуется и душа за ней ликует. И зелень мягче и небо синее и мечты и планы роятся в голове глядя на эту красоту. Есть выражение, если человек идя по своим делам вдруг стал замечать как вокрух хорошо, то он в этот момент становится счасливым!........
_________________ Четыре колеса возят тело, а два - ДУШУ!!!
Заїхав на Чорне озеро. Води тепер мало. Качки не можуть нормально збудувати гнізда - купини вже на сухому. Верхнє Чорне пересохло ще сильніше. Вся надія на дощі. Боброві пересохли менше. Тут регулюють рівень бобри. Позгризали вершки корчів, чекають на молоді гілочки. Заїхав на Понору. Тут цвітуть якісь райські квіти. По обох берегах дуже великі зарості таких дивних і запашних квітів. Ростуть вони по груди і пахнуть схоже на бузок, тільки вдвічі сильніше. Гарно,як в раю. Аж шкода толочити. Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Дуже рідко їду на зльоти. Але попав на один не дуже стандартний. Біля с. Батьківці. Острозький р-н. Хто на фурах, хто на мотах їздили на Гурби вшанувати воїнів УПА. Заїхали на братську могилу біля Гурбів. В гурбенському монастирі отець Нифонт розказав історію битви і дуже гарну проповідь. Такого треба в президенти.
Нащадки бандерівців лізуть в криївку.
Моциклєти .
Танці під живий оркестр. Ще була сцена, я здуру заспівв три пісні. Велика подяка Жені , його дружині і колєгам, що мене запросили. Дякувати Богу, що вийшло приїхати. Заїхав на витік Понори, попив води і помилувався квітами. Та й додому - бо завтра на роботу. Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Тут на 16 км лісів навіть доріг наїжджених майже нема. Глушина.
Штиригірка. Тут є разом 4 гострих гори, висота кожної близько 360 м. На одній вершині колись були печери. Видерся. Тепер , після вирубки пралісу земля обсунулась і входу вже нема. Шкода.
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Недавно рвонули по горах і лісах з Володею( vladimircity). Показали один одному кілька гарних місць. Деякі з них. Урочище Будки. Джерело під Зіньковим Каменем. Одна із скель. До скель класний серпантинний каменистий під"йом метрів 400, якраз для ендуро. Потішились. Млин в Мостах. Через дорогу - гарний став з жовтими і білими лілеями. Свято-Троїцький жіночий монастир в Дермані. Тут два роки друкував книжки Іван Федоров. Меморіальна дошка на честь Смотрицького. Монастирське подвір"я і собор. Через дорогу від монастиря - стара і досить велика школа. Випускники і тут малюють на асфальті. 67-ий випуск. Ще таке торік бачив в Ступно на краю Мізоцького кряжу. Гарна традиція. Тут ми з Володею розпрощались і кожен попиляв додому. Файна мандрівка. Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Поперся в дальнобій. Теребовля. Монастир кармелітів. Побудований 1635 року. Недалеко від Теребовлі заїхав на Підгорянський монастир-фортецю. Підгора - родова церква князів Теребовлянських. Унікальної архітектури. Далі поїхав через Підгайчики на Буданів. Буданівський замок . Каземати. Частина замку - тепер психлікарня. Правда зайти на територію і в двір можна. Замковий костел вже відреставровано. Гарний замок в стороні від доріг. Давно мріяв подивитись. Дякувати Богу, вийшло. Він у мене - вісімдесятий... Таке...
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
При советской власти у нас многие исторические памятники если не были уничтожены, пришли в плачевное состояние, но слава Богу, времена меняются и теперь многое восстановлено, а многое и вновь построено. Удивительно, что несмотря на тяжелое материальное положение в послеперестроечное время нашлись на это средства не только у государства, но и у простых людй, готовых тратить свое время и силы, перечислять деньги. Говорят, что народ забывающий свою историю - обречен на исчезновение. Это страшно. Но у меня есть надежда на будущее!
Заїхав на Джуринський водоспад. На в"їзді в каньйон тепер беруть 5 грн з мотоцикла. Людей - як мух. Років чотири тому в кінці травня вдалося посидіти тут без жодної людини.
Збудували дві широкі кладки. Тепер купальникам - рай. Нікого не знесе на другий каскад. З Товстого на Язловець дорога знищена зовсім, то вирішив відразу пиляти через Городенку на Галич до Леся. Міст через Дністер в Устечку. До Городенки дорога теж дуже знищена. Далі до Франківська вже можна їхати.
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Поїхали з Лесем на Коломию, а далі на Косів. Перевал Німчич. З Косова чи Вижниці їхати на с. Виженка. Далі наверх десь 2.5 км. На перевалі - ресторан, готель, бугельний під"йомник. Тут воював і був нагороджений фельдфебель Чапаєв. В підніжжі перевалу зародився хасидизм і потім пішов по всьому світу. По цій бетонці - дорога на Протяте Каміння і Соколине Око.
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Метрів 800 бетонки і далі 3 км глиняної дороги по лівому схилу хребта до першої групи скель. Це вже друге громаддя - дорога тут весела. Лесь трохи вскочив в глину. Біля першої групи скель дорога метрів 30 вниз і на кінці лісу є ще одна дуже непримітна різко праворуч і наверх на маленьку полонину. Через метрів сто одна дорога - прямо різко доверху на хребет, а одна теж не дуже примітна ліворуч вниз в ліс - до Соколиного ока. Звідси до перших скель метрів 200, і ущелиною ще метрів 200 вниз і праворуч - велична скала з десятиметровою діркою. Внизу біліє ущелина. Початок скелі. От і Соколине Око .Отака махіна. Десь 45 висоти і до 200 ширини. В об"єктив ніяк не влазить, бо нема куди відійти - позаду теж довга скеля. Назад поїхали верхом хребта. В кінці вниз такий спуск , що мусіли зводити заглушені моти в руках на передачі . І то часом сунулись. Але місця класні.
Протяте каміння 48°09′54″ пн. ш. 25°09′30″ сх. д. Соколине око Пн. 48°09'55", Сх. 25°09'37"
_________________ Знати чужу мову - почесно. Замінювати нею мову власної країни - ганебно.
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 7
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
